Новонароджений носоріг, рецептори гіркого смаку у легенях та знайдена «Габблом» нова рекордно далека зірка

Тут ми розкажемо про новонароджену дівчинку суматранського носорога, про окситоцин, який через носовий спрей зблизив левів, про робота з бананом і нову зірку телескопа «Габбл». Це найцікавіші новини, які ми написали протягом цього тижня. Вони не мають мети перекрити собою інші. Але ми сподіваємося, що вони допоможуть з ними справитися. Зорю, яку знайшов «Габбл», назвали «Еаренділ» — «світло, що сходить». І світло обов'язково зійде.

Народився рідкісний суматранський носоріг! Це дівчинка. І у неї дуже пухнасті вушка

Якщо чесно, то автор дайджесту не здивується, якщо ви цей текст пропустите тільки через те, що не можете відліпити погляд від немовляти носорога. Але якщо вам хочеться дізнатися більше про цю, на перший погляд, навіть не земну істоту, то представляємо вам дитинча суматранського носорога — найменшого із сучасних видів носорогів.

За класифікацією Міжнародного союзу охорони природи вид має статус «на межі зникнення», і в дикій природі їх нараховують не більше 80 зрілих особин. У власника цих чудових вух поки нема імені, але це дівчинка, яка стала восьмою для індонезійського розплідника на півдні Суматри. Вона з'явилася на світ в обід 24 березня під ретельним контролем команди ветеринарів і стала шостим народженим у неволі дитинчам суматранського носорога з 1980-х років — з часу, коли почалися спроби врятувати вид.

У судинах легень відшукали рецептори гіркого смаку. Але мишам це не допомогло

Одним з механізмів важкого стану легеневих хвороб є порушення проникності легеневих капілярів. Через це рідина з капілярів може потрапити в альвеоли, через стінки яких здійснюється газовий обмін у легенях. Так виникає набряк легенів, а концентрація кисню в крові знижується. Так от в регуляції проникності тканини всередині капілярів беруть участь рецептори солодкого смаку. І цього разу науковці взялися за пошуки рецепторів гіркого смаку в ендотелії легеневих капілярів. Їхню роль оцінювали і на клітинах, і на мишах.

В дослідах з клітинами речовини, які підсилювали дію рецептора до гіркого смаку дійсно покращили захисну функцію легеневого бар'єра і не дали ендотоксину його порушити. Однак з мишами цього повторити не вдалося: за відсутності бактеріальної інфекції гіркі речовини не вплинули на ступінь набряку легенів, а в іншій групі, навпаки, навіть збільшили кількість рідини у легенях.

«Габбл» знайшов свою другу рекордно далеку зірку

Космічний довгожитель, телескоп «Габбл» ще 2018 року поставив зоряний рекорд та побачив світло зорі, яке вона випромінила, коли вік Всесвіту складав всього 4,4 мільярда років. Однак цього року він перевершив себе та допоміг астрономам подивитися на зірку, яка з'явилася вже за 900 мільйонів років після Великого вибуху. Світило дістало назву «Еаренділ», що у перекладі з давньоанглійської означає «ранкова зоря» або «світло, що сходить». А її світлу знадобилося 12,9 мільярда років, щоб досягти Землі. За оцінками, маса «Еаренділ» більша за 50 Сонць, а її температура може складати від 8 до 60 тисяч кельвінів.

Вчені присипали морозиво целюлозою, щоб вберегти його від втрати смаку

Доволі проста для уявлення ситуація: дорогою додому ваш пакет морозива переживає перепад температур (починає танути), а вже вдома повертає свій, на перший погляд, первозданний вигляд, провівши деякий час у морозильній камері. Однак в цей час ваше морозиво спіткає явище рекристалізації і такі необхідні йому під час приготування кристали льоду збільшуються у розмірі. Внаслідок цього вершковий смак перебивається хрускотом криги на зубах. Принаймні ця проблема схвилювала американських вчених, які знайшли рішення у наноцелюлозі.

Вона складає основу стінок рослинних клітин і відмінно виконала свою роль у приготованому в лабораторії морозиві завдяки своїм одночасно і гідрофільним, і гідрофобним властивостям. Вона з'єднується з крижинками та перешкоджає їхньому злиттю, що в підсумку запобігає їхньому зростанню. На морозиві вчені не планують зупинятися і планують подальші дослідження з іншими продуктами.

Сумчасті куниці не відмовилися від людожерства

Австралійський біолог взявся самотужки розібратися, чи їдять сумчасті куниці людське м'ясо. Так, оці рожевоносі створіння з пухнастими хвостами. Він проаналізував історичні згадки про них у місцевих газетах, починаючи із ХІХ століття та охопив понад 27 тисяч статей австралійських видань. З них знайшлося 111 свідчень людоїдства у сумчастих куниць, хоча і варто зазначити, що їх вчений визначив за характерами укусів. Автор висновує, що сумчасті куниці справді схильні до поїдання людських тіл, коли вони доступні, а в рідкісних випадках — навіть нападати на живих беззахисних людей, про що теж знайшлися повідомлення. У новині за посиланням ми поділилися атласом з людськими частинами тіла, яким куниці найбільше віддавали перевагу.

Робот почистив банан за три хвилини

Хоч це і має вигляд доволі дивного вибору завдання для робота з боку інженерів, спершу дайте самі собі відповідь на питання, як швидко ви можете очистити банан і чи зможете покроково описати свої дії? З метою знайти спосіб швидко навчити робота такій вправі, вченим довелося 811 хвилин чистити банани, щоб записати для нього навчальні відео. А також розробляти програмне забезпечення, яке допоможе цим двом роботизованим кінцівкам не розтрощити фрукт, покладаючись всього на одну камеру. У підсумку, у 57 відсотках випадків робот зміг правильно скерувати свої руки, щоб лишити банан придатним для споживання після чищення і витратив на це всього три хвилини. Однак для робототехніки це значний крок і, можливо, скоро роботи візьмуться і за складніші виклики.

3D-принтер надрукував таблетки парацетамолу за сім секунд

Вченим вдалося виготовити таблетки парацетамолу методом об’ємного 3D-друку за рекордні сім секунд. Схожі на бублик «принтлетки» з парацетамолу і фотополімеру є прототипом персоналізованих ліків, які можна виготовляти безпосередньо в лікарні з урахуванням особливостей організму конкретного пацієнта. Передбачається, що лікарі визначатимуть дозування, виходячи із різних досліджень стану організму та свого досвіду, а далі штучний інтелект виконуватиме підбір оптимальних параметрів 3D-друку, а саме — інтенсивності світла, довжини хвилі, типу мономерів та розчинників, активного компонента та геометрії «принтлетки».

Життя у зоопарку ослабило кістки диких кішок

Статистичний аналіз результатів обстеження кісток пуми, гепарда, леопарда і якуара, які жили в зоопарках або в дикій природі, показав, що життя у неволі позначилося на скелеті кішок. Вони мали помітно меншу щільність кісток, ніж їхні родичі, які жили й померли в дикій природі. Це вказує на те, що обмеження рухливості в неволі справді спричиняє ослаблення кісток у диких тварин, тому вчені закликають заохочувати тварин у зоопарках рухатися більше.

Вчені попшикали левам окситоцином в ніс і зробили їх приязнішими

Вчені вирішили перевірити, чи не втратить окситоцин свого статусу гормону, що може впливати на соціальні відносини, якщо його застосувати не до приматів, а до не одомашнених хижаків. Так вони створили для левів африканського заповідника носовий спрей з окситоцином, побризкали і продовжили спостерігати за поведінкою у прайді.

Так у ході експериментів з новими для тварин предметами або ласощами, якими вони зазвичай не люблять ділитися між собою, окситоцин зробив левів толерантнішими одне до одного. Вони наближалися одне до одного на коротші відстані у грайливих умовах та у випадках, коли їм загрожувало вторгнення на територію чужинця. Втім, з ласощами все виявилося складнішим і навіть окситоцин не зміг зробити левів щедрішими та не викликав у них бажання ділитися.

---