Нова гіпотеза пояснила синдром подразненого кишківника нетолерантністю гравітації

Американський науковець запропонував незвичайне пояснення виникненню синдрому подразненого кишківника. На його думку, першопричиною розладу є порушення у здатності людського тіла протистояти земній гравітації. Це можуть бути структурні зміни в скелеті, сполучній тканині чи нервовій системі, які впливають на нормальну роботу кишківника. Свою ідею автор обґрунтував у журналі The American Journal of Gastroenterology.

Sora Shimazaki / Pexels

Sora Shimazaki / Pexels

Що це за недуга і що з нею не так?

Синдром подразненого кишківника — це хронічний розлад, основними симптомами якого є біль у животі та порушення частоти й структури випорожнень. Він дуже поширений, уражаючи приблизно 10 відсотків людського населення по всьому світу. Усупереч цьому, синдром подразненого кишківника має невстановлену причину, а разом із тим і методи його лікування.

Одна з гіпотез списує розлад на порушення кишкового мікробіому, на користь чого свідчить і полегшення стану після трансплантації калу. Інші вчені схиляються до гіпотези про порушений зв'язок кишківника та нервової системи, який серед іншого може проявлятися аномаліями перистальтики та гіперчутливістю. Бреннан Шпіґель (Brennan Spiegel) з Медичного центру Седарс-Синай запропонував теорію, яка не спростовує, а навіть пов'язує усі попередні гіпотези разом як прояв одного чинника — поганої пристосованості тіла до земної гравітації.

Яким боком гравітація до кишківника?

Починаючи із зародження життя на Землі організми постійно перебували під впливом гравітації, пристосовуючися до неї в процесі еволюції. Люди не виняток. Із переходом до прямоходіння наші системи органів, зокрема травна й нервова, перебудувалися, щоб оптимізувати свою роботу за вертикального положення тіла при земній гравітації. Зважаючи на це, порушення здатності нормально протистояти земному тяжінню може призвести до розладів у роботі систем.

Щодо травної системи, а зокрема кишківника, автор виділяє чотири механізми протистояння гравітації, що їх забезпечують: брижа з м'язами кишківника, що сприяє прикріпленню й підтриманню внутрішніх органів; черевна стінка, яка вберігає органи від випадання вперед; скелет, у тому числі хребет, що забезпечує вертикальне утримання вмісту черевної порожнини; діафрагма, яка втримує органи грудної клітки від тиску на кишківник.

Як це пов'язано з синдромом подразненого кишківника?

Порушення у будь-якому з наведених механізмів може призвести до симптомів подразненого кишківника через його стиснення, запалення, застій калових мас, погіршення рухливості тощо, вважає науковець. Так, втрата еластичності сполучної тканини, яку спостерігають, наприклад, з віком, може зробити менш ефективною брижу, через що кишківник дещо спадатиметься під власною вагою. У такому разі ускладнюється перистальтика й рух калових мас, можливо, змінюючи мікробіом, наслідком чого бувають характерні для синдрому подразненого кишківника порушення дефекації.

У 80 відсотків пацієнтів із синдромом подразненого кишківника також відмічають біль у спині. Автор припускає, що причиною обох проблем може бути неможливість хребта утримуватися у фізіологічно правильному вертикальному положенні. Це саме по собі призводить до болей у спині, а крім того, впливаючи на положення брижі, може перешкоджати здоровій роботі кишечника. Нерідкісні й болі у грудині, що можуть виникати через погіршення функцій діафрагми внаслідок порушеного протистояння гравітації. А за ослаблених м'язів живота наповнений газами кишківник випинається, проявляючися явним здуттям, властивим синдрому подразненого кишківника.

Окрім цього, деформовані внаслідок поганого протистояння гравітації органи травної системи можуть призводити до надмірної реакції нервової системи, що посилить прояви синдрому. Вловлюючи невідповідність між очікуваним і реальним навантаженням на органи, нерви можуть ставати чутливішими, спричиняючи ще сильніший біль і дискомфорт, які також відмічають у пацієнтів з синдромом подразненого кишківника. З іншого боку, непристосованість самої нервової системи до гравітації може теж бути чинником недуги. У пацієнтів із синдромом подразненого кишківника іноді спостерігають збільшення рівня нейротрансмітера серотоніну, що може призводити до діареї. Ця сполука, серед іншого, бере участь у регуляції кров'яного тиску у відповідь на гравітацію. За непристосованості до нього нервової системи вироблення серотоніну може бути порушеним, а це здатне спричинити подразнення кишківника.

Люди мають різну чутливість до тяжіння, що проявляється і відчуттями у животі. Це можна помітити і в тому, як по-різному всі реагують на різкий спуск на атракціонах, коли у деяких це викликає відчуття «метеликів» у животі та дискомфорт, а іншим це незнайоме. Тому гіпотеза про першопричину синдрому подразненого кишківника у нетолерантності гравітації має право на життя. Вона також пояснює, чому за допомогою фізичних вправ (які укріплюють поставу) можна послабити прояви недуги. Але автор сподівається, що невдовзі науковці проведуть відповідні дослідження, щоб перевірити його припущення в експериментах.