Генномодифіковані клітини кісткового мозку використали для лікування раку крові. Це може запобігти рецидивам

Генномодифіковані донорські клітини кісткового мозку прижилися у всіх 30 пацієнтів із раком крові. Модифікація позбавила ці клітини білка CD33, який міститься як на здорових клітинах, так і на ракових. Завдяки цьому стало можливим безпечне застосування протиракового препарату гемтузумабу озогаміцину, націленого на CD33-позитивні ракові клітини. Цей препарат може знизити імовірність рецидивів, однак, раніше його використання було пов’язаним з високим ризиком знищення нормальних донорських клітин. Дослідження опублікували у Nature Medicine.

Генномодифіковані клітини кісткового мозку використали для лікування раку крові. Це може запобігти рецидивам. Sara Moser / WashU Medicine

Генномодифіковані клітини кісткового мозку використали для лікування раку крові. Це може запобігти рецидивам. Sara Moser / WashU Medicine

Чому деякі види раку крові складно вилікувати?

Гостра мієлоїдна лейкемія та деякі інші види раку крові часто повертаються навіть після пересадки кровотворних клітин кісткового мозку від донора, оскільки деяка частина уражених клітин пацієнта усе ж залишається і дозволяє хворобі прогресувати. Препарати, які можна було би використати для знищення залишкових клітин та запобігання рецидиву, вбивають не лише ракові, а й нормальні донорські клітини.

Наприклад, препарат гемтузумаб озогаміцин діє на всі клітини, що містять на поверхні білок CD33. Хоча він присутній на більшості ракових клітин, цей білок мають і нормальні клітини кісткового мозку, тож унаслідок застосування препарату вони також гинуть. Пошуком розв'язання цієї проблеми зайнялася група дослідників з Канади.

Як генна модифікація дозволила застосування протиракового препарату?

Для того щоб запобігти знищенню донорських клітин гемтузумаб озогаміцином, вчені за допомогою технології CRISPR–Cas9 «вимкнули» у донорських клітинах ген, відповідальний за утворення білка CD33. Попередні дослідження показали, що без нього клітини функціонують цілком нормально та не втрачають ніякі важливі функції. Таким чином, власні залишкові ракові клітини пацієнта залишалися чутливими до препарату, тоді як донорські клітини стали стійкими до його впливу.

Модифіковані клітини пересадили 30 пацієнтам. У всіх них донорські клітини спочатку повністю прижилися, а тривалість відновлення та інтенсивність побічних ефектів були такими ж як після трансплантації немодифікованих клітин. У 19 пацієнтів, які пройшли додаткове лікування гемтузумабом озогаміцином не спостерігали небезпечного зниження кількості клітин крові, яке зазвичай виникало при застосуванні цього препарату після трансплантації немодифікованих клітин.

Хоча упродовж періоду дослідження семеро пацієнтів усе ж померли через хворобу або ускладнення після трансплантації, загалом медіанна тривалість виживання пацієнтів склала 14,1 місяця, а 40 відсотків з них прожили без рецидивів понад два роки, що суттєво більше, ніж зазвичай очікують для таких видів раку.

Чи розв'язали проблему рецидивів раку крові?

Головною метою цього дослідження була перевірка безпечності нового підходу, а не доведення його ефективності проти рецидивів. Для оцінки довготривалих наслідків такого лікування та ефективності цієї стратегії для зменшення ризику рецидиву, потрібні додаткові дослідження. Але якщо цей підхід виявиться дієвим, його можна буде використати для боротьби з іншими типами раку крові.

Як науковці намагаються удосконалити лікування раку

3️⃣ Імунотерапія перед видаленням пухлин кишківника захистила пацієнтів від рецидиву на три роки.

🫁 Пересадка мітохондрій дозволила посилити ефективність хімієтерапії раку легень у мишей. Це найсмертоносніший для людей вид раку.

🧬 Корейським дослідникам вдалося перетворити клітини раку кишківника назад на здорові за допомогою блокування всього трьох ключових генів.

📖 Про двох науковців, які на собі випробували власні методи імунотерапії та вірусної терапії раку й змогли подолати хворобу, ми розповідали у матеріалі «Сам собі піддослідний».