Нобелівську премію з фізіології й медицини присудили за дослідження регуляції імунної відповіді

Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізіології чи медицини у 2025 році Мері Бранков (Mary E. Brunkow), Фреду Рамсделлу (Fred Ramsdell) та Шимону Сакаґучі (Shimon Sakaguchi) за дослідження толерантності периферичної ланки імунітету. Це відкриття допомогло пояснити, як імунна система тварин зберігає здатність реагувати на збудники хвороб, не пошкоджуючи при цьому клітини власного організму. Лауреатів оголосили під час онлайн-трансляції на сайті Нобелівської премії.

Цьогорічні лауреати Нобелівської премії з фізіології чи медицини — Мері Брунков, Фред Рамсделл та Шимон Сакаґучі. The Nobel Prize

Як нове відкриття змінило розуміння імунітету?

Премію з фізіології чи медицини присудили за розширення розуміння явища толерантності імунітету. Толерантністю називають здатність імунних клітин вибірково не реагувати на певні антигени — молекули на поверхні клітин, за якими імунна система розрізняє «свої» та «чужі» клітини. Раніше науковці вважали, що толерантність виробляється лише після знищення патогенів у тимусі — одному з центральних органів імунної системи, тож таку толерантність називають центральною.

Однак у 1995 році японський науковець Шимон Сакаґучі виявив, що навіть у мишей без тимуса не виникають автоімунні захворювання, внаслідок яких імунітет сам пошкоджує тканини й органи. Пізніше дослідник відкрив клітини, які стримують імунну відповідь на клітини власного організму, — регуляторні Т-лімфоцити.

Інші двоє науковців, американські дослідники Мері Брунков і Фред Рамсделл, у 2001 році відкрили ген Foxp3, мутація якого виявилася причиною автоімунного захворювання в мишей. У людей подібна мутація призводить до захворювання, званого IPEX-синдромом. Внаслідок нього імунні клітини спричиняють пошкодження кишківника, підшлункової залози, що часто призводить до цукрового діабету першого типу, та викликають запалення у шкірі, через що виникає дерматит.

Уже за два роки Шимон Сакаґучі пов’язав цей ген із порушенням роботи відкритих ним клітин. Зрештою це привело до відкриття толерантності периферичної ланки імунної системи — здатності регуляторних Т-лімфоцитів стримувати надмірну активність інших імунних клітин і не давати їм шкодити власному організму. Це відкриття важливе для розуміння та лікування автоімунних захворювань, запобігання відторгненню трансплантованих органів і розробки імунологічних підходів у терапії раку.

Якими були попередні премії в цій галузі

🥇 Цьогорічна премія є вже 116-ю Нобелівською премією з фізіології чи медицини. Минулого року її присудили Віктору Амбросу та Ґарі Рувкуну за відкриття мікроРНК та її ролі у регуляції роботи генів.

🥈 У 2023 році лауреатами премії стали Каталін Каріко та Дрю Вайсманн за відкриття стосовно модифікації нуклеозидних основ, які дозволили розробити мРНК-вакцини проти COVID-19.

🥉 За рік до того премію з фізіології чи медицини отримав Сванте Паабо за відкриття стосовно геномів вимерлих гомінінів, зокрема неандертальців і денисівців, й еволюції людини.