Нобелівську премію з фізіології чи медицини присудили за відкриття мікроРНК та її ролі у регулюванні генів

Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізіології чи медицини у 2024 році Віктору Амбросу (Victor Ambros) та Ґарі Рувкуну (Gary Ruvkun) за відкриття мікроРНК та її ролі у посттранскрипційному регулюванні генів. Лауреатів оголосили під час онлайн-трансляції на сайті Нобелівської премії.

Чим визначне нове відкриття?

Як зазначила Нобелівська асамблея, двох американців, Віктора Амброса та Ґарі Рувкуна, нагородили за відкриття фундаментального принципу регуляції генів у живих організмах. Цей принцип допоміг пояснити як в організмі, де всі клітини містять однакову послідовність ДНК, клітини можуть виконувати настільки різноманітні функції, наприклад, як у нейронів та м’язових клітин.

Досліджуючи крихітних нематод (Caenorhabditis elegans), Амброс і Рувкун відкрили короткі послідовності РНК, які не кодують білків. Пізніше такі короткі послідовності РНК назвали мікроРНК і встановили, що вони здатні пригнічувати активність генів. Виявилося, що так відбувається через зв’язування мікроРНК з відповідними їм ділянками матричної РНК, яка є посередником між ДНК і білками. У досліджуваних нематод ген lin-4 кодував мікроРНК, яка пригнічувала інший ген, lin-14. Такий вплив зменшував вироблення білка-продукту гена lin-14 і викликав затримки у розвитку нематод.

Спершу публікація авторів стосовно нового відкриття не зацікавила наукову спільноту, але пізніше вони відкрили іншу мікроРНК, яку кодував ген let-7. Цей ген знайшли і в інших тварин, тож виявилося, що регулювання генів за допомогою мікроРНК є універсальним механізмом для багатоклітинних організмів. З того часу мікроРНК відкрили у багатьох видів тварин, зокрема у людей.

МікроРНК у людей останнім часом привертають все більше уваги як біомаркери певних порушень в організмі, зокрема хвороби Альцгеймера та пухлин мозку. Як науковцям вже відомо, без мікроРНК клітини не розвиваються нормально, а порушення у генах, які кодують ці РНК, можуть спричиняти вроджену втрату слуху, порушення зору та пошкодження скелета.

• Це вже 115 Нобелівська премія з фізіології чи медицини, яку присуджують з 1901 року. Торік лауреатами премії стали Каталін Каріко та Дрю Вайсманн за відкриття стосовно модифікації нуклеозидних основ, які дозволили розробити мРНК-вакцини проти COVID-19.
• А у 2022 році нагороду отримав Сванте Паабо за відкриття стосовно геномів вимерлих гомінінів та еволюції людини.
• У 2021 премією нагородили Девіда Джуліуса та Ардема Патапутіана за відкриття рецепторів температури та дотику, а у 2020 її отримали Харві Альтер, Майкл Хютон та Чарльз Райс за дослідження вірусу гепатиту C.