Нобелівськими лауреатами у номінації фізіологія або медицина у 2023 році стали Каталін Каріко (Katalin Karikó) та Дрю Вайсманн (Drew Weissman). Премію присудили за їхні відкриття стосовно модифікації нуклеозидних основ, які дозволили розробити ефективні мРНК-вакцини проти COVID-19. Про таке рішення Нобелівської асамблеї при Каролінському інституті повідомили під час прямої трансляції на сайті Нобелівської премії.
Чим відзначилися лауреати?
Нобелівська асамблея відзначила, що сьогоднішня пара лауреатів посприяла тому, що в часи пандемії коронавірусу, яка почалася 2020 року, вдалося швидко створити ефективні вакцини проти ковіду. До пандемії діючим елементом вакцин проти вірусів були цілі знешкоджені патогени, їхні фрагменти або ж білки, які виробили генетично модифіковані клітини у лабораторіях. Іноді використовували безпечні для людини віруси, яким вносили у геном ген білка патогена, на якому імунна система тренувалася боротися зі збудником. Але для створення кожної з цих вакцин потрібні масштабні культури клітин, робота з якими вимагає великих вкладень часу та грошей, обмежуючи можливість швидко реагувати при спалахах інфекцій і пандеміях.
Довгий час вчені намагалися уникнути використання культур клітин, зокрема через перехід на мРНК як основу у вакцинах. І хоч мРНК з послідовністю потрібного білка навчилися синтезувати без клітин ще у 1980-х роках, їхнє застосування було обмеженим через нестабільність сполуки та її схильність спричиняти запалення. Досліди Каріко із міста Солнок в Угорщині та Вайсмана із Лексінгтона, США, допомогли розв'язати проблему.
Які відкриття вчених допомогли проти пандемії?
Пара вчених при спільній роботі в Університету Пенсильванії знайшли причину, чому людські імунні клітини реагують по-різному на синтезовану мРНК та природну. Як з'ясувалося, річ у тім, що природно в мРНК часто модифікуються основи — аденін, гуанін, цитозин та урацил. Тож коли науковці відтворили ці модифікації у синтетичних мРНК, ті теж перестали спричиняти сильну запальну реакцію. Ці результати вчені опублікували за 15 років до пандемії ковіду, ще у 2005 році. У наступні роки дослідники продовжили роботу та знайшли спосіб посилити вироблення білка завдяки модифікаціям основ мРНК, чим збільшили зацікавленість лабораторій у технології.
У 2010 році вже низка компаній працювали над створенням вакцин, зокрема проти вірусів Зіка та MERS-CoV, останній з яких є близьким родичем SARS-CoV-2. Завдяки цим роботам, у 2020 році, коли поширився світом ковід, менш ніж за рік вдалося створити дві мРНК-вакцини проти коронавірусу з ефективністю близько 95 відсотків. Так відкриття Каріко та Вайсмана ще майже 20 років тому проклали шлях до нового, дієвого і безпечного способу швидко виготовляти вакцини, який врятує людство від пандемії. Зараз технологію пристосовують і до вакцин проти інших захворювань, а також для доставлення терапевтичних білків та навіть лікування раку.
- Минулого року нагороду отримав Сванте Паабо (Svante Pääbo) за відкриття стосовно геномів вимерлих гомінінів та людської еволюції.
- Дізнатися більше про те, хто, як та за що присуджує Нобелівські премії, можна з нашого розбору «Нобелівська премія — це «Оскар» світу науки?»