Найперші фото космосу авторства «Джеймса Вебба», новий спосіб самолікування у шимпанзе та керовані ультразвуком миші

Редакція nauka.ua

Цього тижня розповідаємо про новий енергетичний рекорд — на токамаку JET вдалося вивільнити 59 мегаджоулів енергії. Про нові космічні фото — телескоп «Джеймс Вебб» надіслав своє селфі і фото зірки, а сонячний зонд «Паркер» роздивився Венеру за її хмарами. А також про нові досягнення у сфері медицини шимпанзе та керуванні мозком через випромінювання. Ці та інші новини — у нашому традиційному дайджесті.

Дикі шимпанзе обробили собі рани комахами

Схоже, принцип «приклади подорожник» поширений набагато більше, ніж могло здаватися: самолікуванням підручними засобами не нехтують й інші примати та навіть комахи. Але шимпанзе з габонських лісів, здається, пішли ще далі та доповнили цей принцип ще і фауною — вчені впіймали тварин за прикладанням якоїсь невеликої темної комахи до відкритих ран. Причому таке лікування вони застосовують і до родичів. Доросла самка Сюзі кілька разів обробила комахою глибоку рану на нозі свого маленького сина, а самка Керол зловила «лікарський засіб» для самця Літлгрея.

Точно визначити вид членистоногого, що його використовували тварини, вчені не змогли, але помітили, що в їжу його шимпанзе не вживають. А враховуючи, що використання комах у визначений спосіб завжди відбувалося в однакових умовах, тобто прикладанням до відкритої рани, вчені припускають, що стикнулися із новим випадком самолікування у тварин, та, імовірно, свідченням у шимпанзе схожої на людську емпатії.

Паралізовані люди покаталися на велосипеді й поплавали завдяки електростимуляції спинного мозку

Троє добровольців з паралізованими внаслідок аварії кінцівками змогли покататися на лежачому велосипеді та зайнятися веслуванням вже за п'ять місяців після операції з імплантації спинномозкового електростимулятора. Вчені розробили програмне забезпечення, з яким пацієнти можуть керувати стимулятором самостійно та обирати дію. Так можливі способи стимуляції дають змогу виконувати як простіші дії на кшталт стояння або ходіння, так і набагато більш специфічні як-то рухи при плаванні, жиму ногами, їзді на велосипеді.

Не менш важливо, що пацієнти відновили втрачену м'язову масу та посилили її, причому не лише на ногах, а й на тулубі, що допомогло освоїти ще більше рухів та набути більшої самостійності. А досягти цього вдалося завдяки тому, що вчені націлилися не на канатики спинного мозку, як це в існуючих імплантатах, а на задні корінці спинномозкових нервів. Новий стимулятор досягає 16 електродами 16 задніх корінців, які залучені до рухливості ніг та тулуба.

Бактерії допомогли губкам з глибин Арктики поживитися рештками тварин

От, можливо, ви не надаєте великого значення мікробіому, але для арктичних губок, яким доводиться жити у суворих умовах, він допоміг у них вижити. З метою з'ясувати, як губкам вдається існувати сотнями років у глибоких, темних і холодних водах Арктики та при цьому ще і розмножуватися, вчені з'ясували, що вся річ саме у бактеріях. Губки обзавелися такими, що здатні споживати та розчиняти органічну речовину. На таких глибинах органікою слугують рештки вимерлих тисячі років тому тварин, що збереглися в субстраті, на якому оселилися губки.

Вчені запропонували більше спати для профілактики ожиріння

І ні, річ не у тім, що додаткова година сну це додаткова година, у яку вам не вдасться щось схрумтіти. Рандомізоване клінічне дослідження показало, що ті, хто спав на 1,2 години на добу довше, зменшували добове споживання енергії приблизно на 270 кілокалорій, порівнюючи з контрольною групою. Причому загальні витрати енергії майже не відрізнялися.

Таким чином учасники досягли дефіциту калорій та за два тижні нового режиму сну схудли на 500 грамів. Контрольна ж група, навпаки, набрала додаткових 400. Крім того, учасники групи з подовженою тривалістю сну за суб’єктивними оцінками загалом почувалися більш ніж на 16 відсотків щасливіше.

Людський білок допоміг нейробіологам покерувати мишачим мозком через ультразвук

Аналізуючи базу даних природних білків, вченим трапився один людський білок, який виявився достатньо чутливим до ультразвуку, щоб через нього керувати мозковими нейронами мишей. Вони, звісно, вживили його тваринам у рухові нейрони п'ятого шару кори головного мозку з допомогою внутрішньочерепної ін'єкції. Так вчені покерували мишачими руховими нейронами, а заразом стали на крок ближче до неінвазивного лікування низки захворювань у людей за допомогою ультразвуку.

Нагрівання і оригамі поставили дрон на колеса

Нагрівальні елементи, метал, який має низьку температуру плавлення, та хист до складання оригамі — все, що потрібно, аби змусити дрон за одну десяту секунди перекваліфікуватися у колісного робота. Створеному інженерами композитному матеріалу можна надавати будь-якої форми, а щоб матеріал їх змінював, йому потрібно лише нагрітися до 60 градусів Цельсія.

Сонцеподібна зірка і селфі — «Джеймс Вебб» надіслав перші фото з космосу

Цього тижня у рамках підготовки до роботи команда NASA поділилася першими фото, які зробив космічний телескоп «Джеймс Вебб». У його поле зору цілих 18 разів потрапила сонцеподібна зірка HD 84406, а камера NIRCam сфотографувала головне дзеркало. Ці фото потрібні для точного налаштування телескопа — за положенням зорі вчені зможуть виправити положення дзеркал так, щоб вони надсилали єдине фото, а не зображення з різних сегментів дзеркала, щоб вже на початку літа «Джеймс Вебб» міг стати до наукової роботи.

Сонячний зонд «Паркер» надіслав фото Венери у видимому світлі

Особистим фаворитом автора цього дайджесту серед космічних апаратів став сонячний зонд «Паркер». З-поміж того, що він першим за всю космічну історію людства зміг «торкнутися» Сонця та принесе нам безліч важливої інформації про наше власне світило, дорогою до сонячних відкриттів він примудряється стежити і за іншими цікавими об'єктами. Цього разу, під час свого четвертого зближення з Венерою (це необхідний йому гравітаційний маневр), «Паркер» потрапив за хмари нашої планетної сусідки та побачив особливості її плато, рівнини і нагір'я, а також і світіння в її атмосфері, яке провокують атоми кисню.

П'ять секунд, 59 мегаджоулів — новий рекорд з термоядерного синтезу

Європейський токамак JET, який утримує плазму магнітним полем, побив свій власний рекорд і цього разу вивільнив 59 мегаджоулів енергії за п'ятисекундний імпульс. Так, це поки лише демонстрація, і так, поки це дуже далеко від «межі беззбитковості», однак JET зі статусу найпотужнішого токамака перейшов у роль випробувального стенда для майбутнього реактора ITER, завершення будівництва якого очікують у 2025 році.