На мишей музика може чинити такий самий знеболювальний вплив, як і на людей, показало дослідження китайських вчених і запропонувало пояснення явищу. В основі знеболення виявилася не гармонія звуків, притаманна музиці, а невелика відмінність її інтенсивності від фонового шуму — приблизно на рівні п'яти децибелів, зазначається у статті журналу Science.
GIPHY
Ще 1960 року дослідники помітили, що музика може мати знеболювальну дію під час оперативних втручань. Інші дослідження також показали, що схожий ефект має не лише гармонійне поєднання звуків у мелодії, а й прості природні звуки. Що лежить в основі явища, з'ясовували на мишах науковці Університету науки й технологій Китаю. Для цього частині піддослідних тварин протягом трьох днів 20 хвилин поспіль вмикали приємну (принаймні з погляду людини) музику на гучності 50-60 децибелів, представлену твором Réjouissance Йоганна Себастьяна Баха, тоді як решта слухали лише фоновий шум на рівні 45 децибелів.
З'ясувалося, що миші після сеансів класичної музики на рівні 50 децибелів мали помітно вищий больовий поріг, внаслідок чого вченим доводилося докладати більше зусиль при введенні у запалену лапу мишей тонкого волокна, щоб спричинити явні больові відчуття. Знеболювальна дія протрималася ще щонайменше дві доби, що відкидає ідею про відволікаючу роль звуків. Але підвищення больового порогу відбувається лише у випадку, коли різниця інтенсивності між фоновим звуком та увімкненим складає приблизно 5 децибелів. Причому звук не обов'язково має бути музикою, так само спрацювали навіть білий шум та дисонансний набір звуків.
Результати наступних дослідів показали, що низьке співвідношення звуків та фонового шуму перешкоджає активній передачі сигналів від слухової кори мозку до ділянок таламуса, які пов'язані з виникненням больових відчуттів. Коли вчені прицільно штучно пригнічували передачу сигналів між цими ділянками, знеболювальний результат був схожий на такий від звуків. І навпаки, коли зв'язок мозкових структур активізували, то навіть звук, що лише на 5 децибелів перевищує фоновий, більше не зменшував чутливість мишей. Хоча дослідження на мишах дає краще розуміння знеболювального ефекту звуків, автори наголошують, що у людей явище матиме складніше підґрунтя, зважаючи на те, що у нас багато пов'язаних із болем ділянок мозку реагують на музику.