Американські медики виявили зв'язок між більшою кількістю ДНК бактерій роду Bartonella у крові пацієнтів та психозами. У 43,2% пацієнтів з психозами виявили ДНК Bartonella в крові порівняно з 14,3% у контрольній групі. Поки що вченим не вдалося визначити, чи бактеріальна інфекція спричинила психози, чи лише погіршила симптоми вже наявного захворювання. Однак, якщо подальші дослідження виявлять, що саме бактерії цього роду викликають психози, стане можливою терапія психічних розладів за допомогою антибіотиків. Про це повідомили у журналі Frontiers in Psychiatry.
Бактерія роду Bartonella. Ceshencam / Wikimedia Commons
Як бактерії та психоз можуть бути пов'язаними?
У цьому дослідженні ДНК бактерій роду Bartonella, які викликають ураження серця, лімфатичних вузлів та навіть сепсиси у людини, втричі частіше зустрічалися у пацієнтів з психозами, аніж у контрольної групи. На основі цього науковці і зробили припущення про зв'язок інфекції з психозами. Одним із можливих механізмів впливу є те, що бактеріальна інфекція викликає хронічне запалення, яке може пошкоджувати клітини мозку і нервову систему. Якщо ця гіпотеза підтвердиться, науковцям варто буде дослідити ймовірність впливу й інших інфекцій на розвиток психічних розладів.
Що ще відомо про вплив бактерій на мозок
Один із найголовніших збудників пневмонії у людини виявився здатним проникати у нервову систему мишей через слизову оболонку носа та викликати у їхньому мозку зміни, подібні до змін при хворобі Альцгеймера.
А от кишкову мікробіоту пов’язали з формуванням нормальної соціальної поведінки у риб даніо-реріо. Втрата кишкової мікрофлори у ранньому віці викликала у них відчуженість.
Крім того, науковці виявили особливості мікробіоти у людей, що мають розлади аутистичного спектра. Вміст бактерій, які пов’язані з експресією генів у мозку, протизапальною активністю та особливостями харчової поведінки, суттєво відрізнявся у дітей з розладами аутистичного спектра порівняно з тими, хто їх не мав.
Досліди на нематодах також показали, що кишкова мікробіота може впливати на виникнення хвороби Паркінсона. Зокрема, у спричиненні цієї хвороби запідозрили кишкову бактерію роду Desulfovibrio.
Порушення різноманітності та співвідношень між різними таксонами у кишковій мікробіоті пов’язали також з виникненням депресії. Відтак у тих, хто мав менш різноманітну мікробіоту, були більші шанси виникнення депресії.