Група нідерландських та британських науковців виявила зв'язок між бактеріальним складом кишківника та депресією у представників різних етнічностей. Із більшою ймовірністю депресивних розладів пов'язали нижче різноманіття кишкового мікробіому, а також порушенням співвідношення 13 окремих таксонів бактерій у кишківнику. Про відкриття вчені повідомили у двох статтях у журналі Nature Communications (1, 2).
Atlas Biomed
Звідки ідея шукати зв'язок бактерій та розладу настрою?
Останніми роками увага науковців тісно прикута до ролі кишкового мікробіому в здоров'ї людини, зокрема ментального. У дослідах на тваринах з'ясувалося, що з пересадженням кишкових бактерій можна перенести й тривожність та депресивні прояви, а в людей приймання про- і пребіотиків пов'язали з покращенням настрою. Проте питання того, як кишковий мікробіом дотичний до депресії, залишається недослідженим. Це спонукало групу науковців Амстердамського університету, Університету Еразма та Оксфордського університету самим взятися за дослідження. Результатом цього стали дві наукові роботи.
Що вдалося розкрити про мікробіом і депресію?
У одному дослідженні вчені хотіли з'ясувати, чи є відмінності у зв'язку кишкових бактерій та депресії між представниками різних етнічностей. Для цього вони зіставили мікробний склад і показник депресивних симптомів у 3 211 учасників з шести етнічних груп, що живуть в одному міському районі: голландців, південноазійських суринамців, африканських суринамців, ганців, турків і марокканців.
Результати вказали, що незалежно від етнічності зв'язок мікробіому та депресії присутній. Найбільше це стосується різноманіття мікробіому. У людей, кишківник яких заселений більшою кількістю різних бактерій, шанси мати депресію були нижчими. Натомість що більш одноманітним був мікробіом, то більшими були показники депресії.
У другому дослідженні вчені зіставили зразки кишкового мікробіому та результати тестування на депресію, отримані від інших 2 593 добровольців. Вони підтвердили асоціацію бактерій та психічного розладу. Найбільше значення мали 13 таксонів мікробів, включно з Eggerthella, Subdoligranulum, Coprococcus, Sellimonas, Lachnoclostridium, Hungatella, Ruminococcaceae, Lachnospiraceae та Eubacterium ventriosum. З них Hungatella, Sellimonas, Eggerthella та Lachnoclostridium були численнішими у людей із вищим показником депресивних симптомів, а решта — менш численними.
Відомо, що ці бактерії залучені до синтезу нейротрансмітерів, таких як серотонін, глутамат і ГАМК, які відіграють роль у розвитку депресії. Можливо, порушення їхнього нормального співвідношення у кишківнику змінює концентрації цих нейротрансмітерів в організмі та впливає на роботу мозку таким чином, що це призводить до депресії.
Такі дослідження зайвий раз доводять, що депресія є справжньою хворобою, з відповідними фізіологічними змінами, а не лише поганим настроєм. Детальніше про неї можна дізнатися з нашої статті «Більше ніж просто сум».