Скромність допомогла науковцям отримати більшу довіру від людей

В експерименті за участі понад 2000 учасників люди виявилися більш схильними довіряти тим науковцям, які здавалися їм більш скромними щодо своїх інтелектуальних здібностей, тобто охочіше визнавали свої помилки та прогалини у знаннях. Науковці також визначили, що найкращими методами виявлення своєї скромності для науковців були визнання обмежень дослідження, наприклад, невеликого розміру вибірки, готовність приймати іншу точку зору та враховувати внесок інших людей. Таке дослідження опублікували в журналі Nature Human Behaviour.

Люди виявилися більш схильними довіряти тим науковцям, які здавалися їм більш скромними. GIPHY

Люди виявилися більш схильними довіряти тим науковцям, які здавалися їм більш скромними. GIPHY

Навіщо науковці вивчали довіру до них?

Зважаючи на тенденцію до зниження довіри до науки, науковці провели дослідження на 2034 добровольцях, щоб виявити, що впливає на цю довіру. Воно складалося з п’яти стадій, у яких дослідники оцінювали рівень довіри до самих науковців, результатів їхньої роботи та порад, заснованих на їхніх дослідженнях, а також — способи підвищити цю довіру. Для цього учасникам давали читати статті про науковців, яких зображали або скромними, або навпаки — самовпевненими.

Як виявилося, люди на 18 відсотків більше довіряли скромнішим науковцям, на дев’ять відсотків більше вірили у результати їхніх досліджень і на 17 відсотків були більш готовими слідувати їхнім порадам. На це не впливала ані стать науковців, ані їхня расова чи етнічна приналежність. Дослідження підтвердило важливість скромності у комунікації науковців, що особливо важливо для отримання підтримки нових відкриттів і фінансування досліджень загалом. Також це може допомогти у боротьбі з дезінформацією, у яку люди можуть вірити через недостатню наукову комунікацію, зокрема стосовно нових медичних препаратів чи змін клімату.

Більше науки та науковців

👩‍⚕️ Дослідження показало, що понад 80 відсотків відео у соцмережі TikTok щодо лікування раку містять неправдиву, або навіть шкідливу інформацію.

🔃 Криза відтворюваності у науці виявилася гіршою, ніж вважали раніше: невідтворювані дослідження отримали більше цитувань за ті, які перевірили та підтвердили інші науковці.

📈 Збільшити «популярність» наукових статей, тобто кількість їх цитувань, допомогла згадка в їхній назві чи анотації технологій штучного інтелекту.

📖 А про те, чому довіра до науковців усе ж виправдана та як перевіряють результати досліджень, ми розповідали у матеріалі «Науковий метод».