Головна
Археологія
У бельгійському середньовічному борделі знайшли поховання тримісячного немовляти

У бельгійському середньовічному борделі знайшли поховання тримісячного немовляти

Інна Радевич 17 Квітня Джерело: Archaeological and Anthropological Sciences

У борделі XIV століття в сучасному бельгійському місті Алст археологи знайшли поховання немовляти. Дослідження його скелета показало, що немовля дожило принаймні до трьох місяців і було на грудному вигодовуванні. Це суперечить попереднім уявленням про такі заклади в середньовіччі, згідно з якими працівниці борделів переважно вдавалися до абортів або вбивства немовлят. Дослідження опублікували в журналі Archaeological and Anthropological Sciences.

Що відомо про долю немовляти?

Археологи проводили розкопки в будівлі, яка в середньовіччі слугувала лазнею, а також — борделем. Під підлогою в приміщенні, де знаходилися печі для нагрівання води, науковці знайшли невелику могилу з рештками немовляти. Залишки тканини на кістках свідчать про поховання дитини в савані. Обстеження її кісток не виявило ознак травм, хвороб або недостатнього харчування в дитинстві.

Надалі науковці проаналізували ДНК немовляти, виділену з його зуба. Оскільки науковці знайшли в кістках немовляти гени, які знаходяться на Y-хромосомі, стать дитини визначили як чоловічу. У виділеній ДНК також не знайшли ознак збудників хвороб, які могли б призвести до смерті дитини в Середньовіччі: чуми, бруцельозу, прокази, туберкульозу та холери. Але дослідники не змогли виключити ймовірності смерті від вірусної інфекції, а також підкреслили, що відсутність слідів патогенів не може гарантувати відсутності самої хвороби, яка є основною версією щодо причин смерті.

Оскільки немовля поховали за межами цвинтаря, що незвично для середньовічної Європи, археологи припустили, що дитина була нехрещеною або ж її матір не мала коштів для поховання на цвинтарі. Однак іншим можливим поясненням є спроба подбати про дитину після смерті та віра в повернення її душі на Землю. Імовірно, через це дитину поховали у сплячому положенні та біля зовнішньої стіни будівлі — у дохристиянських віруваннях це допомагало душі перейти до іншого світу.

Встановити вік, до якого дитину вигодовували грудним молоком, можна за вмістом у кістках ізотопів нітрогену. Такий аналіз допоміг встановити, що дітей давніх римлян у селах могли годувати молоком аж до п’яти років.