Археологи ідентифікували рештки, знайдені під час розкопок після пожежі в соборі Паризької Богоматері у 2019 році, — їх приписали відомому французькому поету епохи Відродження Жоашену дю Белле. Науковці також дослідили близько 100 поховань, які належали як релігійним, так і світським особам. Загалом розкопки розповіли про історію собору та острова Сіте, на якому він розташований, протягом майже 2000 років. Про це повідомили на сайті Національного інституту превентивних археологічних досліджень Франції.
Дослідження решток, які могли належати французькому поету Жоашену дю Белле. Denis Gliksman / Inrap
Як вдалося ідентифікувати рештки?
У підвалинах собору Паризької Богоматері знайшли два свинцевих саркофаги, один з яких вдалося одразу ідентифікувати за написами на ньому — він належав священнику та каноніку собору Антуану де Ла Порту. В іншому ж знайшли рештки чоловіка, які мали ознаки перенесеного туберкульозу та менінгіту і характерні сліди від верхової їзди, через що їх власника і назвали «вершником». Науковці запідозрили, що вони могли належати вершнику та поету Жоашену дю Белле, який помер через менінгіт і мав бути похованим у соборі, хоча і в іншому місці.
Особливо важливими є також знайдені понад 1000 фрагментів скульптур XIII століття, які належали до вівтарної перегородки собору. Більш ніж 700 з цих фрагментів зберегли оригінальні кольори, включаючи сліди золочення, тоді як в решті собору оригінальний розпис не зберігся. Ці скульптури зображують релігійних персонажів та архітектурні елементи у характерній стилістиці XIII століття. Така знахідка розповість науковцям більше про те, яким був собор Паризької Богоматері після його побудови у 1163-1345 роках.
Як рештки людей розповідають про минуле
🍃 Аналіз знайдених у Мілані людських решток вказав на найдавніші сліди споживання кокаїну в Європі — їх датують 1600-ми роками, майже за два століття до перших згадок про коку в Європі.
⚔️ У замку в Іспанії разом з рештками лицарів середньовічного ордену знайшли рештки жінки — як виявилося, вона не була прислугою, а тренувалася та билася разом з чоловіками.
😱 Рот «жінки, що кричить» виявився відкритим справді через крик і передсмертну агонію, а не недбале бальзамування, як вважали раніше.