За співом у караоке нейробіологи змогли визначити, чому в людей червоніють щоки від сорому. Для цього науковці слідкували за мозковою активністю людей, які переглядали відеозаписи власного та чужого співу в караоке. Почервоніння щік під час перегляду виявилося пов’язаним з підвищеною активністю в тих ділянках мозку, які відповідальні за емоційне збудження, але також залежало від того, чи дивилися люди на запис себе або іншої людини. Такі результати опублікували в журналі Proceedings of the Royal Society B.
Чому науковцям важливо знати, як ми червоніємо?
Хоча науковців здавна цікавило те, як ми червоніємо, а Чарльз Дарвін навіть назвав це «найбільш людською емоцією», досі незрозуміло, що саме змушує людей червоніти від сорому. Одна теорія припускає, що до почервоніння залучені вищі соціо-когнітивні процеси і для цього людина має подумати про те, як її сприймають інші. Інша ж базується на тому, що люди червоніють просто від того, що на них дивляться. Цікавий метод перевірити одну з теорій знайшли науковці з Амстердамського університету.
Навіщо змушувати учасників співати в караоке?
Для дослідження науковці запросили 63 дівчат віком 16-20 років, не попереджаючи їх про те, що доведеться співати у караоке. А щоб викликати максимальне збентеження і переконатися у тому, що учасниці точно почервоніють, їм запропонували співати складні для виконання композиції — ‘Hello’ Адель, ‘All I want for Christmas is you’ Мераї Кері та ‘Let it go’ з «Холодного серця».
Далі учасниці переглядали відеозаписи свого виступу, а також виступів інших учасниць та професійної співачки, поки їм робили магнітну томографію мозку та вимірювали температуру щік. Як виявилося, учасниці червоніли сильніше, коли переглядали власний виступ, а пов’язане це було з більшою активацією мозочка і лівої парацентральної частки кори головного мозку, а також довшою обробкою відео у ранній зоровій корі. Це свідчить про залученість до почервоніння саме тих ділянок мозку, які відповідальні за емоційне збудження.
Науковці також помітили, що ступінь почервоніння не залежав від того, наскільки за результатами опитування були збентежені учасниці та яким був їхній рівень соціальної тривожності. Тобто почервоніння відбувалося незалежно від складних соціально-когнітивних процесів у мозку.
Чим особливе це дослідження?
Науковцям вдалося довести, що почервоніння від сорому залежить від усвідомлення уваги інших людей до нас, а не передбачення того, що вони про нас подумають. Це важливо для розуміння самоусвідомлення людини і майбутніх досліджень самосвідомості в немовлят і тварин. Також розуміння того, чому сором змушує людей червоніти, може допомогти у терапії соціальної тривожності та пов’язаних розладів.
- Раніше за допомогою магнітно-резонансної томографії науковцям вдалося розрізнити між собою тривожність, депресію та подібні розлади. Це допоможе краще їх лікувати.