Домашніх котів і собак у Франції запідозрили у перенесенні інвазивних червів з одних ділянок на інші, завдяки чому ці повільні тварини можуть долати великі відстані. Таким способом подорожував тільки один вид червів, який має надзвичайно липкий слиз для полювання на комах і павуків. Але цьому виду достатньо всього однієї особини для захоплення цілого саду, тож їхнє швидке поширення може витіснити місцеві види, створюючи загрозу для біорізноманіття. Дослідження опублікували в журналі PeerJ.
Інвазивні черви Caenoplana variegata, яких зняли з шерсті собаки (А) та котів (B-D). Catherine Vaillant, Floriane Delaval / Justine & Winsor / PeerJ, 2026
Звідки черви взялися у Франції?
Зазвичай джерелом інвазивних, або чужорідних, видів червів, молюсків і комах є рослини в горщиках, завезені з країн, де водяться ці види. Але досі було невідомо, як плоскі черви швидко поширюються цілими країнами, адже за вісім годин безперервного руху вони можуть долати тільки пів метра. Оскільки пересуваються вони здебільшого вночі, то за рік можуть пересунутися на 175 метрів — і це лише якщо не робитимуть перерв у русі.
Хоча люди можуть перевозити горщики з квітами з садових центрів на значні відстані, але обмінюються рослинами з сусідами не так часто, щоб це пояснювало поширення червів у цілих регіонах країни. Тому науковці Національного музею природознавства у Франції та Університету Джеймса Кука в Австралії звернули увагу на свідчення контактів з інвазивними червами, які зібрали звичайні люди в межах проєкту громадянської науки.
Що дізналися про поширення червів між сусідами?
Дослідники переглянули 6500 електронних листів за 12 років, у яких громадяни повідомляли про інвазивних червів. Серед них науковці виділили 15 випадків, у яких червів помічали на хутрі домашніх улюбленців: 13 котів і двох собак. Щоб з’ясувати, чи може такий транспорт допомагати червам поширюватися в країні, дослідники підрахували, яку відстань долають усі коти та собаки, що гуляють надворі у Франції. Як з’ясувалося, за рік домашні улюбленці нагулюють 18 мільярдів кілометрів, що значно більше за здатність червів до подорожей.
Карта поширення Caenoplana variegata (сині точки) у Франції з випадками, коли їх помічали на шерсті тварин (помаранчеві). Justine & Winsor / PeerJ, 2026
Що цікаво, на шерсті французьких котів і собак помічали червів лише одного виду Caenoplana variegata, завезених з Австралії. Майже вісім відсотків спостережень цих червів були саме на шерсті домашніх улюбленців, але науковці припускають, що в багатьох випадках черви сходили з тіла тварини ще до того, як їх помітили б власники. При цьому C. variegata не найпоширеніший у Франції вид інвазивних червів і значно поступається у чисельності більш розповсюдженим Obama nungara, завезеним із Південної Америки. Попри це, O. nungara жодного разу не помічали на тілі тварин.
Щоб це пояснити, науковці проаналізували раціони обох видів. Як виявилося, поширенню C. variegata посприяв їхній клейкий слиз, який ці черви використовують для полювання на швидку здобич: павуків, комах та інших членистоногих. Водночас джерелом їжі O. nungara є значно повільніші равлики, тож ці черви не мають такого слизу, який дозволяв би міцно чіплятися до шерсті домашніх улюбленців.
Як черви шкодять дикій природі Франції?
Науковці заспокоюють, що пересування червів на шерсті котів і собак є не паразитизмом, а форезією — транспортуванням однією травиною іншої без жодної шкоди для здоров’я. Підтвердження такого способу пересування C. variegata науковці знайшли й у рідній країні цього виду — Австралії. Щоправда, слиз червів може змушувати шерсть тварин збиватися, спричиняючи дискомфорт, але цього можна уникнути завдяки своєчасному догляду.
Спостереження черва на шерсті собаки в Австралії. Dr. Rosie Steinberg / iNaturalist
А от дикій природі Франції інвазивні черви можуть завдати більшої шкоди. Вони не мають природних ворогів, а їхня здобич не навчена їх уникати, адже не стикалася з такими хижаками. Окрім цього, у Європі ці черви розмножуються нестатево, відокремлюючи частину свого тіла. Таким чином одна особина може захопити цілий сад, ще більше пришвидшуючи інвазію.
Як інвазивні види захоплюють інші країни
🐝 В Іспанії зафіксували першого в Європі інвазивного азійського шершня Vespa soror, який може вбивати місцевих бджіл і становити загрозу для здоров’я людей.
🐜 На сході Африки через витіснення місцевих мурах інвазивними постраждали акації, у яких ховалися леви, через що хижакам довелося перейти на важчу здобич.
📖 Детальніше про те, чому барвисті квіти на клумбі можуть бути не менш небезпечними за величезних шершнів, ми розповідали в матеріалі «Біологічні інвазії»
