Герпес у носі пов’язали з тривожністю та погіршенням розумових здібностей

Зараження вірусом герпесу через ніс пов’язали з тривожністю, погіршенням розумових здібностей і порушенням координації рухів у мишей. Як виявилося, ключовим у цих порушеннях є запалення у мозку, опосередковане білком у клітинах самих мишей. А коли науковці заблокували відповідальний за синтез цього білка ген, то зараження герпесом не мало такого згубного впливу на когнітивні здібності мишей. Тож тепер білок і його ген, які є і в людей, вважають мішенями для запобігання схожим симптомам у людей, більшість з яких є носіями герпесу. Дослідження опублікували в журналі mBio.

Вірус простого герпесу під електронним мікроскопом. Ge & Yuan. / BioMed Research International, 2022

Який зв’язок між герпесом і мозком?

Хоча віруси герпесу HSV-1 та HSV-2 здебільшого спричиняють пошкодження шкіри та слизових оболонок, такі як пухирцеві висипання на губах або статевих органах, вже було відомо про їхню здатність проникати до нервової системи. Зокрема, з потраплянням HSV-2 у нервову систему пов’язують стоншення кори головного мозку в людей з генітальним герпесом.

А зараження HSV-1 підвищило ризик появи деменції й науковці навіть з’ясували причину цього: повторна активація вірусу герпесу в нейронах, зокрема після травми, збільшує рівень запалення в мозку. Тому науковці з Університету Іллінойсу в Чикаго вирішили дослідити, що саме спричиняє запалення в мозку та як можна йому запобігти, щоб знизити ризик когнітивних порушень у заражених герпесом людей.

Чому досліджували зараження через ніс і що з’ясували?

Науковці заразили мишей, які раніше не стикалися з вірусом герпесу, вірусом через ніс, адже нюховий нерв є слабким місцем, крізь яке збудники хвороб можуть потрапляти до організму. Як з’ясувалося, зараження мишей герпесом призводило до зростання в них рівня прозапальних сигнальних сполук, цитокінів, і активності клітин мікроглії, які виконують функції імунних клітин у центральній нервовій системі.

Дослідники виявили, що посередником у таких реакціях був фермент гепараназа, який бере участь, зокрема, в регуляції запалення через вплив на імунні клітини Т-лімфоцити. У мишей, яким навмисно видалили ген, що кодує гепараназу, після зараження вірусом герпесу порушення розумових здібностей і координації та тривожність були не такими вираженими, як у звичайних мишей.

Науковці також з’ясували, що в мишей з гепараназою активація рецепторів, які зазвичай розпізнають патогени, спричиняла запалення. Це призводило до активації ферментів каспаз, які можуть погіршувати запалення та призводити до втрати функцій нервів, що і спричиняло погіршення розумових здібностей.

Що дослідження на мишах дасть людям?

Оскільки науковці з’ясували, які ферменти призводять до запалення в мозку у відповідь на зараження герпесом і що ці ж ферменти є в людей, то спрямовані на них ліки можуть запобігти погіршенню розумових здібностей. Крім того, виявлення таких ферментів може допомогти краще зрозуміти, в кого є вищим ризик появи деменції та інших пов’язаних із запаленням у мозку захворювань. Імовірно, люди, у яких менше генів, пов’язаних із виробленням цих ферментів, матимуть менший шанс на появу цих захворювань у старшому віці.

• Раніше науковці з’ясували, що білок оптинейрин також бере участь в імунній відповіді на зараження нейронів вірусом герпесу. Утім, на відміну від геперанази, він захищає нервові клітини від пошкодження та може бути використаний як ліки від герпесу в нервовій системі.