Команда астрономів проаналізувала 200 тисяч архівних зображень телескопа «Габбл» та відшукала тонкий серпанок розсіяного світла, що оточує внутрішню частину Сонячної системи. Ним може бути пилова димка із залишеного кометами матеріалу, що складається з криги, і може відбивати сонячне світло. Раніше внесок цього випромінювання не враховувався астрономами у спостереженнях, тож вчені планують подальші дослідження для покращення моделей фонового випромінювання. Коротко про результати дослідження переповідає на своєму сайті NASA. Роботи вчених опубліковані у двох статтях в журналах The Astrophysical Journal Letters та The Astronomical Journal (1, 2).
Можливе місце розташування кільця з кометного пилу. NASA, ESA, STScI
Що вивчали астрономи?
Все випромінене світло всіма галактиками за всю історію існування Всесвіту наповнює його так званим позагалактичним фоновим світлом, яке можна спостерігати в ультрафіолетовому, видимому та інфрачервоному діапазонах. Це випромінювання для астрономів є свого роду туманом, що затуляє собою джерела світла, а тому вченим потрібні дані про нього, аби враховувати у своїх спостереженнях.
Сучасні дані про інтенсивність позагалактичного фонового світла отримані за допомогою наземних та космічних спостережень за небом, що враховують зодіакальне світло в оптичному та інфрачервоному діапазонах у Сонячній системі, а також галактичне випромінювання в радіо-, інфрачервоному, рентгенівському або гамма-променях у Чумацькому Шляху. Однак прямі вимірювання позагалактичного фонового світла досі розходяться із прогнозами на основі підрахунку галактик. Ці розбіжності можуть бути пов'язані як з неповнотою методів виключення впливу зодіакального світла, так і з випущеними з виду ультрадифузними галактиками, які також можуть робити свій внесок.
Тому команда астрономів з колаборації SKYSURF взялася за вивчення цієї невідповідності за допомогою архіву зображень космічного телескопа «Габбл».
Що побачив телескоп?
Однією з цілей вчених було приблизно оцінити, скільки світла від ультрадифузних галактик не врахував у своїх оглядах через технічні обмеження «Габбл», адже телескоп випускає з виду принаймні половину тьмяних галактик із зоряною величиною від 24 до 29. Однак і цього недостатньо, щоб пояснити розбіжності у даних щодо позагалактичного фонового світла. Аналізуючи понад 200 тисяч зображень, які встиг зробити «Габбл», астрономи виокремили невеликий надлишок світла, на довжині хвилі 1,25-1,6 мікрометра яскравістю у 26-40 нановат, поділених на стерадіан на метр квадратний.
На думку дослідників, одним із можливих пояснень цього залишкового світіння є те, що внутрішня частина Сонячної системи оточена тонкою сферою пилу від комет, а світіння є відбитим від цього пилу світлом. Пил залишається від хвостів комет, коли вони входять у внутрішню частину Сонячної системи, де під впливом Сонця нагріваються та втрачають через випаровування свій матеріал. Якщо вченим вдасться підтвердити свою здогадку, ця пилова оболонка доповнить відому архітектуру Сонячної системи і астрономи включатимуть її у свої розрахунки.
Також раніше ми розповідали, як астрономам вдалося постежили за руйнуванням комети через її зближення з Сонцем. 323P/SOHO фрагментувалася та втратила більше десяти відсотків маси через вплив світила.
Відкриття за архівами «Габбла»
✨На архівних фото телескопа вдалося знайти зорі ще до того, як вони вибухнули надновими. Зараз від них лишилися лише газопилові хмари
🌟А знайдений в архівах «Габбла» залишок наднової допоміг відстежити місце спалаху
⭐А порівнюючи знімки планетарної туманності Ската, які у різні роки робив «Габбл», астрономи побачили, як вона згасає