Астрономи постежили за руйнуванням комети через зближення з Сонцем

Навколосонячну комету 323P/SOHO було видно і з наземних телескопів, і з космічних, коли вона була на шляху до свого зближення з Сонцем у 2020 році. І після нього за тілом помітили довгий хвіст з пилу, значну фрагментацію та втрату більше десяти відсотків маси — таким руйнівним чином на 323P/SOHO вплинуло зближення з нашим світилом. Як це вдалося роздивитися в деталях, астрономи поділилися у статті, опублікованій у журналі The Astronomical Journal.

Що це за комета?

323P/SOHO — це періодична навколосонячна комета, яку у 1999 році відкрила сонячна обсерваторія SOHO. Попри те, що у неї не було яскравих кометних рис, збільшення її яскравості поблизу перигелію вказує на періодичні сплески активності комети. 323P/SOHO обертається навколо Сонця за 4,2 року, а востаннє свій перигелій вона пройшла 17 січня 2021 року на відстані 0,04 астрономічної одиниці від світила. Тоді її вперше і побачили наземні обсерваторії, а сама 323P/SOHO стала другою періодичною кометою, яку можна було спостерігати не лише з космосу.

І завдяки наземним телескопам CFHT (Canada-France-Hawaii Telescope), LDT (Lowell Discovery Telescope), «Субару», «Джеміні-Північ» (Gemini North), а також космічному телескопу «Габбл», команда астрономів змогла у деталях побачити, як комета втрачає свою масу та руйнується.

Чому так важливо побачити, як комета гине?

Навколосонячні малі тіла — це група комет і астероїдів, які проходять до Сонця ближче, ніж відстань від нього до Меркурія, тобто менше 0,31 астрономічної одиниці. Це можуть бути або короткоперіодичні комети, або астероїди головного пояса, яких взаємодія з іншими тілами, наприклад гравітаційна з планетами, схилила до зближення з Сонцем. Час їхнього життя оцінюють всього у 10 мільйонів років, однак досі астрономам вдалося спостерігати набагато менше таких об'єктів, ніж передбачають динамічні моделі. І 323P/SOHO може допомогти розібратися, що саме відбувається з кометами, які проходять повз зірку: як на них впливає випромінювання та як вони змінюють свою активність з часом.

Що відбувається з 323P/SOHO?

Телескопи, дані яких використали вчені, не бачили, як 323P/SOHO проходила перигелій через несприятливі умови для спостереження. Однак вони бачили її до та після проходження найближчої до Сонця точки, тобто з грудня 2020 по березень 2021, що і дало можливість побачити, як це зближення її змінило. Хоча до свого перигелію 323P/SOHO не проявляла кометної активності, одразу після нього обсерваторія Субару помітила довгий вузький хвіст з пилу, який за оцінкою вчених, позбавив ядро комети від 0,1 до 10 відсотків маси та виник внаслідок перегрівання від зближення з зіркою. Згідно з розрахунками, хвіст у 323P/SOHO складається з частинок розміром не менше міліметра і виник протягом доби після перигелію. Крім того, ядро комети значно почервоніло після проходження перигелію. «Габбл» своєю чергою помітив два окремих фрагменти радіусом приблизно 20 метрів, які належать кометі. Радіус же її ядра оцінюють у 86 метрів, а період обертання - у 0,522 години.

323P/SOHO може бути кометою з сімейства Юпітера, однак тоді на пояснення втрати її маси недостатньо самої лише сублімації летких речовин. Імовірно, цьому сприяє також обертальна нестабільність комети, а також його сильним перегріванням під час перигелію. Майже із стовідсотковою імовірністю вчені пророкують 323P/SOHO зіткнення з Сонцем протягом наступних двох тисячоліть через скорочення перигелієвої відстані та водночас збільшення ексцентриситету.

Також раніше ми розповідали, як теплове випромінювання ядра комети P / 2016 BA14 під час її зближення з Землею допомогло простежити її еволюцію. А телескоп TESS знайшов 30 нових екзокомет у системі молодої зірки Бета Живописця, які, як виявилося, мають багато спільного із кометами з Сонячної системи. А що ще окрім Сонця і планет можна знайти у нашій системі, читайте у нашому тексті про малі тіла.

---