Астрономи переглянули архіви телескопа «Габбл» у пошуках знімків залишків наднової 1E 0102.2-7219 у видимому світлі та з’ясували, коли померла зірка, рештки якої ми зараз бачимо. За їхніми словами, спалах, спричинений вибухом, могли спостерігати жителі Південної півкулі 1700 років тому. Результати дослідження представили на 237-му засіданні Американського астрономічного товариства, які будуть опубліковані у The Astrophysical Journal. Коротко про відкриття повідомляє сайт обсерваторії, а препринт відповідної статті доступний на сайті arXiv.org.
Що вибухнуло?
1E 0102.2-7219 - нейтронна зірка, оточена молодим, збагаченим киснем, яка є наслідком катастрофічного вибуху, спалаху наднової. Вона знаходиться у Малій Магелановій Хмарі, галактиці-супутнику Чумацього Шляху, на відстані близько 200 тисяч світлових років від нас. Вчені вважають, що раніше на цьому місці знаходилася зірка типу Волфа-Райє для яких характерні дуже висока температура й світність. Такі зорі вже є зірками на пізніх стадіях еволюції, які втратили водень, а повністю своє життя вони завершують спалахом наднової. Зі своїх залишків такі зорі, залежно від маси, можуть утворити або чорну діру, або нейтронну зірку. Останнє і сталося з 1E0102.2-7219, що і могли бачити 1700 років тому, як визначили вчені у новому дослідженні.
Як визначили місце вибуху?
Щоб точно визначити, коли і де стався вибух, дослідники вивчали згустки речовини, викинутої вибухом наднової. «Габбл» досліджував 22 найбільш рухомих згустків іонізованого кисню, який добре видно у видимому світлі. Вони несуться зі швидкістю 3,2 мільйона кілометрів на годину. Дослідники визначили, що міжзоряне середовище найменш сильно сповільнювало саме їхній рух, а тому вченим вдалося «відмотати» його назад і побачити місце з’єднання викидів, а отже ідентифікувати місце вибуху. «Габбл» також виміряв швидкість і швидкість нейтронної зорі, яка залишилася від ядра померлої зірки, та була відкинута через вибух на 50 світлових років від краю області зореутворення Henize 1956 у Малій Магеллановій Хмарі. За оцінками дослідників, вона мала рухатися зі швидкістю понад 3 мільйони кілометрів на годину від центру вибуху, щоб досягти цього місця.
Що побачив «Габбл»?
«Габбл» працює на навколоземній орбіті вже понад тридцять років і вважається найбільш відомою космічною обсерваторією. За 1E 0102.2-7219 він спостерігає ще з 2003.
1E 0102.2-7219. Оскільки потоки речовини залишку наднової рухаються з різними швидкостями та напрямками від місця вибуху, на знімку ті, які рухаються до Землі, пофарбовані в синій колір, а ті, що навпаки віддаляються - в червоний. NASA, ESA, and J. Banovetz and D. Milisavljevic (Purdue University)
Область неба навколо залишку наднової 1E 0102.2-7219. ESA/Hubble, Digitized Sky Survey 2. Acknowledgement: Davide De Martin
Знімки камери «Габбла», поєднані із зображеннями викидів кисню з 1E 0102.2-7219. Через це він має зеленувато-синій відтінок. Залишок наднової розміщений нижче центру фото, поряд із областю зореутворення Henize 1956 у Малій Магеллановій Хмарі.