Фото тіні чорної діри, омолоджені генною терапією миші та вирощені у реголіті з Місяця рослини

Астрофізики отримали перше фото тіні надмасивної чорної діри з центру нашої галактики, біологи омолодили мишей похилого віку генною терапією через назальний спрей, а 14-сантиметровий павук сховався від вчених під водою (втім, вони однаково його дістали). Про це, а також про різушки Таля, які проросли у місячному реголіті, та сітківку ока, яка відреагувала на світло після смерті носія, — у нашому традиційному дайджесті новин тижня.

Перше фото тіні чорної діри з центру Чумацького Шляху

Раптом ви не цікавилися: у центрі нашої з вами галактики знаходиться надмасивна чорна діра Стрілець А*, масу якої оцінюють у чотири мільйони сонячних. І цього тижня астрофізикам вдалося отримати зображення її тіні — так само, як і п'ять років тому із чорною дірою з сусідньої галактики. Звісно, саму чорну діру на фото побачити не вдасться ніколи, однак якщо об'єднати вісім обсерваторій з шести точок планети в один Телескоп, то можна побачити яскраве кільце розігрітого газу навколо неї та власне її тінь — чорну пляму всередині.

Зображення цілком відповідає передбаченням загальної теорії відносності щодо чорних дір та вкотре підтверджує, що Стрілець А* дійсно є надмасивною чорною дірою.

Сітківку мишей змогли змусити відреагувати на світло через п'ять годин після смерті

Центральна нервова система найбільш чутлива до нестачі кисню та поживних речовин, які виникають після смерті. Тому якщо деяким органам можна штучно подовжити функціонування, наприклад, холодом, то зі структурами нервової системи ситуація складніша. Втім, американські вчені змогли повернути здатність сітківки реагувати на світло поза тілом. Спершу провівши свої досліди на мишах, вони з'ясували, що вже за п'ять хвилин після смерті тварин електрична активність нейронів у відповідь на світло майже повністю згасає. Однак якщо забезпечити клітини киснем, то реакцію фоторецепторів на світло можна повернути й через п'ять годин після смерті.

З людьми ситуація виявилася складнішою, і відновити функції сітківки не вдавалося у донорів, що померли 2-5 годин тому. І для людської сітківки оптимальний термін такого «відновлення» обмежений не більш як 20 хвилинами.

Різушкам Таля не сподобалося рости у реголіті, який привіз Ніл Армстронг з Місяця

Попри те, що нещодавно китайський апарат «Чан’е-5» привіз нову порцію ґрунту з Місяця на Землю, востаннє це було 50 років тому із екіпажем американської місії «Аполлон-17». І всі ці зразки, зібрані у ході програми «Аполлон» досі зберігаються у NASA майже недоторканими. А нещодавно деякі з них, а саме реголіт з «Аполлона-11», де брав участь Ніл Армстронг, «Аполлона-12» та «Аполлона-17» використали для розсади земної трав'янистої рослини — різушок Таля.

Всім посіяним різушкам вдалося успішно прорости і пустити листя, однак згідно з аналізом вчених, вони відчували стрес через високий вміст заліза у реголіті, а тому росли набагато гірше, ніж різушки Таля з контрольної групи, яку засіяли в імітацію реголіту. Найгірше ж себе різушки почували у реголіті, який доставила місія «Аполлон-11». Науковці пов'язують це із тим, що зі зразки були «зрілишими» — їх сильніше пошкодили космічні промені і сонячний вітер.

Спрей для носа з генною терапією збільшив тривалість життя мишей до 41 відсотка

У 2015 році 45-річна засновниця компанії BioViva Елізабет Періш (Elizabeth Parrish) повідомила, що стала першою пацієнткою, яка пройшла «лікування» старіння методами генної терапії. І тепер, хоча нам досі невідомо про його ефективність у Періш, вона стала співавторкою дослідження, де вчені націлилися на подолання старіння у мишей. У вигляді внутрішньоочеревинної ін'єкції або носового спрею літнім самкам мишей, вік яких еквівалентний приблизно 56 рокам у людей, ввели вірусних носіїв гену TERT. Ген має націлитися на теломери — структури на кінцях хромосом, які у ході старіння вкорочуються з кожним поділом клітини.

І серед тварин, що пройшли лікування TERT, абсолютним довгожителем була миша, яка прожила 41,2 місяця. А в середньому, причому незалежно від шляху введення генів, піддослідні миші прожили 37,5 місяців, що дорівнює збільшенню тривалості життя на 41,4 відсотка. Миші на генній терапії зберегли блиск та гладкість хутра, яке до того ж суттєво менше випадало, а також вони краще пройшли тести на координації та в цілому були рухливішими.

Заморожені на 23 роки стовбурові клітини пацюків утворили сперматозоїди

Американські вчені взялися дослідити, як вплине тривале заморожування на здатність стовбурових клітин з сім'яників відновлювати сперматогенез. Відтак вони взяли стовбурові клітини, які були заморожені 23 роки, а також «свіжіші», які були заморожені лише 1-4 місяці, і взагалі не заморожені. Їх трансплантували в сім'яники самцям мишей, яким попередньо видалили власні статеві клітини.

У статевих клітин після двадцятирічного замороження не виявили збільшення кількості шкідливих мутацій, які залежали б від тривалості зберігання. Вони, звісно, значно відрізнялися від свіжих, однак змогли утворити сперматозоїди, нехай і в меншій кількості, та в теорії можуть запліднити яйцеклітини.

Нічниці прикинулися бджолами та шершнями і відлякали сов

Італійські вчені описали рідкісний вид мімікрії: звичайні нічниці загули наче бджоли, оси або шершні і так змогли спантеличити сов. Щоб перевірити свою гіпотезу, дослідники вмикнули сипухам і сірим совам записи звичайного пищання кажанів, а потім звуки, які вони видають, якщо їх потривожити. І в першому випадку хижаки наближувалися до гучномовця, досліджували його та інколи атакували, ймовірно, очікуючи знайти здобич, а в другому, навпаки, уникали динаміка, імовірно, сприймаючи звук за комах.

Самки пацюків відреагували на крики інших пацюків депресією та зниженням фертильності

Шанхайські вчені у ході дослідження зв'язку між стресом і фертильністю посадили самок пацюків у клітки з динаміками, з яких двічі на день по три години лунали звуки пацючих криків.Такий стрес спричинив у піддослідних самок схожу на депресивну поведінку: вони гірше набирали вагу, мали знижене бажання пити цукрову воду, не плавали у басейні.

Крім того, вони народили набагато менше дитинчат, ніж пацюки із контрольної групи та групи із білим шумом замість криків у клітці. Так вченим вдалося підтвердити припущення про негативний вплив хронічного психологічного стресу на фертильність зокрема.

Мурахи підставили свою спину пораненим родичам і вилікували їхні інфіковані рани

Спостерігаючи за африканськими мурахами, біологи давно помічали, що вони мають звичку доглядати за пораненими родичами. Крім того, лише 10 відсотків поранених після цього помирають протягом наступної доби. А натомість за відсутності догляду смертність зростає до 80 відсотків. Тому вчені припустили, що догляд за пораненими зокрема полягає у лікуванні інфікованих ран. І щоб уточнити, як саме, вони добу знімали на відео поведінку тварин. Так на записах вдалося побачити, як мурахи наносять на ушкодження поранених секрет зі своїх залоз на спині. Що цікаво, було схоже, що мурахи розпізнають, які рани інфіковані, а які — ні. На це вказує те, що рани стерильних мурах обробляли секретом помітно рідше, ніж заражених.

Павук пів години переховувався від вчених під водою у Коста-Риці

Павук Trechalea extensa вирішив врятуватися від зоологів, які рушили на дослідження його поведінки, під водою. Вчені давно підозрювали, що цей вид павуків може переховуватися від своїх потенційних ворогів, однак досі напряму не спостерігали. І помітивши такого біля своєї біологічної станції, вони спробували його схопити. Однак павук зіскочив зі свого каменя, перебіг по воді на інший берег струмка, а потім, не зумівши позбавитися від вчених, занурився у воду на глибину приблизно 25 сантиметрів, залишаючися там протягом 32 хвилин, які вчені реєстрували на відеокамеру.

Весь час павук залишався під водою нерухомим та покритим тоненькою плівкою повітря, що прикріпилася до волосків на тілі. Згодом йому все ж довелося виплисти, де його біологи і зловили.

---