Супутники Юпітера Ганімед та Європу роздивилися з Землі за допомогою комплексу Дуже великого телескопа. За цими знімками в ближньому інфрачервоному діапазоні британські планетологи склали мапи поверхонь супутників та оцінили розподіл криги на їхніх поверхнях. Присвячена Європі робота опублікована у журналі The Planetary Science Journal, а Ганімеду — в JGR: Planets та доступна у вигляді препринта на arXiv.
Зліва зображено Ганімед, а справа — Європу. Oliver King et al.
Юпітер як газовий гігант нагадує Сонячну систему в мініатюрі зі своїми супутниками, які варіюються від кам'янистого Іо до крижаних Європи та Ганімеда. І за допомогою інструментів SPHERE, встановленого на Дуже великому телескопі, а також NIMS, що був на борту апарата «Галілео», британським вченим з університету Лестера, вдалося отримати знімки Європи та Ганімеда у ближньому інфрачервоному діапазоні. Телескоп фіксував кількість відбитого від їхніх поверхонь світла, за чим вчені змогли скласти мапу розподілу криги на супутниках та уточнити її розподіл і склад.
У результаті можна побачити, що поверхня Ганімеда — найбільшого з супутників Юпітера та у Сонячній системі взагалі — складається з двох видів рельєфу. Молодших областей з водяної криги та старших темних регіонів, склад яких ідентифікувати не вдалося. Крижані зерна дрібнішають відповідно із температурним градієнтом: на екваторі вони більші.Також поблизу полюсів супутника планетологи помітили сірчану кислоту, яка могла утворитися із газів, що оточують Юпітер, а ще ряд різних солей, які можуть походити із надр самого Ганімеда.
Отримані зображення Ганімеда (згори) порівняно зі змодельованими у видимому світлі. Синішим кольором зображено кригу, оскілька вона має ширшу смугу поглинання, а помаранчевий вказує на некрижані матеріали. Oliver King et al. / arXiv, 2022
Поверхню ж Європи за допомогою моделювання вдалося характеризувати навіть зі сторони, що не повернена до Юпітера. З'ясувалося, що з оберненого до газового гіганта боку крижані зерна на поверхні Європи дрібніші, що може говорити про руйнівний вплив планети. Регіони з кратерами і хребтами відрізняються високою щільністю водяної криги, а темні плями на поверхні Європи можуть містити хлоровмісні солі, які на думку дослідників, також походять з надр самого супутника. Наприклад, хлорид магнію може утворюватися у підповерхневому океані Європи. Створені мапи поверхонь крижаних супутників допоможуть планувати майбутні місії на них, а також краще розуміти, які процеси відбуваються як на поверхні Ганімеда і Європи, так і під нею.
Отримане зображення Європи (зліва) та змодельоване. Крижані області зображені синім, а з іншого матеріалу — жовтим. Oliver King et al. / The Planetary Science Journal, 2022
Останньою, хто навідувався до цих супутників Юпітера є його головна дослідниця — станція «Юнона». Вона нещодавно наблизилася до Європи на відстань у 352 кілометри та надіслала кілька знімків. А також минулого року пролітала над Ганімедом і змогла записати навіть аудіо, перетинаючи магнітосферу супутника.
Супроводжуючи планету-гіганта
🪨Юпітер оточує понад тисячу астероїдів, які застрягли з ним з ним у резонансі 1:1. На їх дослідження відправили станцію «Люсі»
☄️Також Юпітер нещодавно захопив собі комету. Астрономи за допомогою п’яти різних телескопів змогли добре її роздивитися
🔭А в атмосфері Ганімеда «Габбл» побачив водяну пару