Європейські та єгипетські археологи дослідили вміст понад 30 посудин віком понад 2 500 років, знайдених у майстерні для бальзамування тіл у давньоєгипетському некрополі Саккара. Аналіз показав, що частина інгредієнтів для бальзамування були імпортними, деякі — з далеких Індії чи Південно-Східної Азії. Відкриття описане в журналі Nature.
Художня інтерпретація давньоєгипетської майстерні бальзамування. Nikola Nevenov
Над чим працювали археологи цього разу?
Команда науковців Університету Тюбінгена та їхніх колег з Каїру та Європи досліджували давньоєгипетський некрополь Саккара, де ховали єгиптян, переважно знатних, з часів Раннього царства і до римської епохи. Серед іншого, там у шахті на глибині 13 метрів розташована майстерня з бальзамування тіл для їхньої муміфікації, яку датують приблизно 664-525 роками до нашої ери.
В одній зі схованок майстерні археологи натрапили на велику колекцію зруйнованих і вцілілих посудин із залишками різних речовин. Деякі з них мали надписи з інструкціями, як-то «покласти на голову» або «цим перев'язувати або бальзамувати», чи іменами керівників майстерні та самого некрополя. Оскільки процес бальзамування тіл навіть у ті доісторичні часи був відомий лише вузькому колу людей, тож письмові описи процесу обмежені, науковці вирішити з'ясувати деталі про нього, дослідивши вміст посудин. Для цього повели газову хроматографію з мас-спектрометрією вмісту 31 артефакта із найкраще збереженими надписами.
Що знайшли у посудинах?
У 21 посудині виявили ефірні та ароматичні олії або смолу хвойних дерев — ялівцю та кипарису. Більш ніж у половині також знайшлися сліди олії чи смоли кедру, у деяких — фісташкова смола з Середземномор'я. Поширеним інгредієнтом виявилися тваринні жири, рослинні олії (найімовірніше оливкова, але не виключають і арганову або ліщинового горіха) та бджолиний віск. У двох посудинах був бітум з Мертвого моря.
Але що цікаво, щонайменше 15 посудин містили смолу елемі, яку переважно добувають із дерева канаріума, що зростає у Південній Африці та Південно-Східній Азії. Окрім того, в одній посудині виявили залишки даммару — смоли дерев, які зростають виключно в Індії та Східній Азії.
Імовірне походження матеріалів для бальзамування, знайдених у посудинах. Maxime Rageot et al. / Nature, 2023
Таким чином, культура бальзамування тіла покладалася на поставки інгредієнтів із далеких земель, що мало забезпечуватися активними торговими мережами між Єгиптом, Середземномор'ям, Азією та, можливо, тропічною Африкою.
Що нового дізналися про бальзамування?
Деякі суміші використовували для очищення тіла, інші ж мали «надати йому приємного запаху» або пом'якшити шкіру, а частина призначалася для захисту печінки та шлунку. Згідно з древніми інструкціями на посуді, елемі з оліями та смолами хвойних дерев, можна з бджолиним воском або тваринними жирами, використовували для оброблення голови. Схожою нагрітою сумішшю із переважанням тваринних жирів та олії обробляли лляні пов'язки для обгортання тіла.
Майстерня бальзамування, знайдена у Саккарі з кам'яним ложем і великою фумігаційною посудиною справа. SSTP
Імовірно, фісташкову смолу, елемі, даммар, олії, бітум та бджолиний віск використовували за їхню протимікробну дію та аромат, що дозволяло зберегти людські тканини й зменшити неприємний запах від розкладання. Жири та олії з бджолиним воском також могли використовуватися як пом'якшувальні елементи. Водночас липкість та гідрофобність смол, бітуму й бджолиного воску сприяли закриттю пор на шкірі й запобігали дії вологи, зокрема на обгортання.
Дослідники також встановили, що вже відомі єгиптологам слова antiu та sefet могли трактувати неправильно. Аntiu зазвичай перекладають як мирра, що її готують зі смоли тропічного дерева. Однак у посудинах із Саккари з цим надписом містилися олії або смола хвойних дерев із тваринним жиром, тож принаймні у цьому регіоні словом позначалася інша речовина. Щодо sefet, то так зазвичай називають невизначену олію, яку використовували у ритуалі відкриття рота. Але у досліджених посудинах із цим надписом, знову ж, виявили тваринні жири, іноді з олією чи смолою хвойних дерев або з елемі.
Інші багатства Саккари, про які стало відомо зовсім недавно:
⚰️ 250 піднятих на поверхню саркофагів віком 2 500 років
✨ три унікальні прикрашені ліпниною мумії
📜 16-метровий папірус з текстами Книги мертвих
💰 позолочена мумія віком 4 300 років.