Данець знайшов скам’яніле блювотиння віком 66 мільйонів років, яке містило два різних види морських лілій. Його могла залишити риба Крейдяного періоду, яка населяла океани тоді ж, коли на Землі ще ходили динозаври. Хоча науковці не знають, якій конкретно рибі належало блювотиння, знахідка розповість не тільки про її раціон, але й про взаємодії в морських екосистемах того часу. Про це розповіло видання The Guardian.
Як зробили відкриття блювотиння?
Мешканець Данії Петер Бенніке (Peter Bennicke) під час пошуку скам’янілостей на південь від Копенгагена виявив у гіпсі незвичні скам’янілості. Він приніс їх до музею, де визначили їх вік. Як вважають фахівці, риба спершу спожила морські лілії, а потім виблювала ті частини, що не змогла перетравити.
Знахідка має значення для реконструкції давніх харчових ланцюгів, тобто того, які тварини поїдали інших, а які самі ставали здобиччю. Що цікаво, самі морські лілії складаються здебільшого з мінералізованого скелета та не є надто поживними, тож раніше їх не вважали частиною раціону давніх риб, але нова знахідка може змінити це уявлення.
Як скам’янілості розповідають про харчування в давнину
🍺 Вивчення скам’янілих фекалій із соляної шахти на території сучасної Австрії вказало на те, що європейські шахтарі кам’яної доби їли блакитний сир і пили пиво.
🦇 А рештки зі стародавнього озера в Німеччині показали, що ще 48 мільйонів років тому тамтешні риби намагалися вполювати кажанів, але вдавилися їх кістками.
🪲 У скам’янілих випорожненнях рептилії тріасового періоду палеонтологи виявили невідомий досі вид жуків. Дослідники зазначають, що фекалії можуть бути цінним джерелом інформації про харчування тогочасних видів і їх різноманіття.