У давньоєгипетської мумії віком близько 3300 років знайшли найдавніші сліди чумної палички за межами Євразії, які свідчать про поширення цього збудника задовго до того, як у Європі почалися епідемії чуми. Поки що науковці не знають, наскільки розповсюдженою була чума у Давньому Єгипті, але подальші дослідження знайденого збудника розкажуть більше про його еволюцію та пристосування до зараження великої кількості людей. Про знахідку розповіли на Європейській конференції асоціації палеопатологів у Лейдені.
Зображення збудника чуми, бактерії Yersinia pestis
Що вдалося дізнатися про чуму в Єгипті?
Науковці дослідили мумію дорослого чоловіка з музею в Турині, Італія. Вони проаналізували кістки та рештки тканин кишківника, виділивши та збільшивши кількість копій давньої ДНК зі зразка. Як у кістках, так і в м’яких тканинах виявили ДНК чумної палички (Yersinia pestis), що свідчить про пізню стадію прогресування хвороби. Це відкриття доводить, що збудник чуми траплявся у Єгипті ще за часів Другого перехідного періоду та початку Нового Царства, тобто у 1686-1449 роках до нашої ери. Але наскільки небезпечним був цей збудник і як він відрізнявся від штамів, які спричиняли епідемії у Європі, науковці зможуть дізнатися тільки після детальнішого вивчення ДНК.
Що відомо про хвороби давні та сучасні
Науковці простежили за еволюцією збудників туберкульозу, прокази та трепонематозу й виявили, що з часом вони ставали менш поширеними, що свідчить про пристосування збудників і хазяїв-людей до співжиття.
Дослідження кісток білок вказало на те, що у середньовічній Англії ці тварини, які слугували домашніми улюбленцями, обмінювалися збудником прокази з людьми.
У США вперше за вісім років зафіксували випадок бубонної чуми — імовірно, жінка заразилася хворобою від домашньої кішки. Курс антибіотиків призначили пацієнтці та її чоловіку.