Українські археологи проаналізували ботанічний матеріал та вугілля зі слов’янського городища Свердловське-1, що відноситься до IX-X століття. Дослідники виявили велику кількість жита і майже повну відсутність бур’янів, та зробили висновок, що мешканці використовували підсічно-вогневу систему землеробства. Стаття про це надрукована у журналі Journal of Archaeological Science: Reports.
Що відомо про це городище?
Городище Свердловське-1 знаходиться у Чернігівській області, на правому березі Десни. Пам’ятка належить до об’єктів археологічної роменської культури та відноситься до IX-X століття. Тоді ця територія належала східнослов’янським племенам сіверянам. Городище відоме з другої половини XIX століття, з південного боку до нього примикає відкрите поселення, точні розміри якого наразі з’ясовуються. Попередні експедиції відшукали у городищі три напівземлянки, орієнтовані кутами по сторонах світу. Після тривалої перерви дослідження пам’ятки відновилися у 2014 році.
Розташування городища. M. Sergeyeva, S. Gorbanenko
Яке дослідження провели археологи?
Під час археологічної експедиції 2016-2017 років дослідники продовжили розкопки та очистили споруду, у якій відшукали дві печі. Перша була за своїм дизайном ідентична звичайній побутовій печі роменської культури, а інша знаходилася у стіні напівземлянки. Такі печі часто мали технічне призначення. Також дослідники знайшли фрагменти шлаків, руди, ливарних форм і тигля, що підтверджує виробниче призначення цієї печі або обох печей. Археологи зібрали ботанічні матеріали з городища, в основному з цієї спроруди, а також проаналізували відбитки зерен і насіння культурних рослин і бур’янів на знайденій кераміці та зразки вугілля.
Схема споруд у городищі, з яких збирали зразки. M. Sergeyeva, S. Gorbanenko
Що вони відшукали?
Археологи знайшли залишки культурних рослин (просо звичайне, ячмінь, полба, м'яка пшениця, жито, горох та сочевиця), бур’янів (берізка та щетинник) і деревного вугілля (сосна, дуб, береза та тополя чи осика). Дослідники також визначили кількість палеоботанічного матеріалу, однак для того, щоб визначити, які типи рослин використовувалися у господарстві мешканців найбільше, необхідно враховувати різницю у масі зерен різних рослин. Науковці провели аналіз з урахуванням цього, щоб з’ясувати, які рослини найбільше вирощувалися та використовувалися. Виявилося, що жито займає перше місце (майже 1/3 зернового господарства); ячмінь та м’яка пшениця мають схожі показники (1/5); далі ідуть полба та просо звичайне (менше 1/6 та ближче до 1/7); нарешті, частка вівса дуже незначна.
Про що це свідчить?
На основі цих даних дослідники змогли зробити висновок про характер сільського господарства у городищі. Для періоду середньовіччя збільшення частки посівів жита вважається показником підвищення рівня сільського господарства та поліпшення агротехнічних можливостей. Однак жито також здатне придушувати бур'яни. Дослідники роблять висновок, що сільське господарство Свердловського-1 було недостатньо розвиненим, а велика кількість жита вказує на боротьбу з бур’янами. Дійсно, у матеріалах, знайдених науковцями, майже немає бур’янів. Основною системою землеробства, швидше за все, була підсічно-вогнева. Дерева, якими тут користувалися для спалювання, є традиційними для лісової зони, а дуб і сосна були основними матеріалами для будівництва.