За безбризковий пісуар, найкращий метод сякатися та закопані по всьому світу труси. Оголошено лауреатів Ігнобелівської премії 2026 року

Третього вересня лауреати Ігнобелівської премії 2026 року отримали свої призи за дослідження, які «спершу змушують людей сміятися, а потім — задуматися». Серед відзначених робіт — розробка безбризкового чоловічого унітаза, аеродинамічний аналіз найкращого способу сякання та дослідження якості ґрунтів за допомогою заритих у різних куточках планети бавовняних трусів

Уперше за 36-річну історію захід проводили в Європі, куди його перенесли із США, аби запобігти потенційним візовим труднощам для журналістів та учасників. Центральною темою урочистостей стали гриби, що відобразилося й на дизайні нагороди: вона мала вигляд гігантського гриба, який росте безпосередньо з людської стопи. За традицією переможці отримали призи безпосередньо з рук справжніх нобелівських лауреатів. Грошовою винагородою стала вже звична знецінена купюра в 10 трильйонів зімбабвійських доларів, а за дотриманням регламенту виступів стежили троє очільників європейських університетів у костюмах бананів. Розповідаємо, які 10 досліджень принесли науковцям цьогорічну перемогу.

Нові бавовняні труси та ті, які пролежали в ґрунті два місяці — за їхнім розкладанням оцінювали здоров'я ґрунту. Nicolas Zonvi

Нові бавовняні труси та ті, які пролежали в ґрунті два місяці — за їхнім розкладанням оцінювали здоров'я ґрунту. Nicolas Zonvi

Біомеханіка. За розробку точнішого визначення поцілунку

Премію отримали дослідники з Великої Британії та США, які сформулювали чітке наукове визначення поцілунку як «неворожої взаємодії, що включає спрямований внутрішньовидовий орально-оральний контакт рухом губ або ротового апарату та без передачі їжі». Таку поведінку науковці описали в мурах, птахів, білих ведмедів і людей. Зокрема, дослідження авторів припускає, що поцілунки були притаманні й вимерлим родичам Homo sapiens неандертальцям.

Поцілунки поширені в людиноподібних приматів, зокрема шимпанзе. Chimpanzee Sanctuary Northwest

Поцілунки поширені в людиноподібних приматів, зокрема шимпанзе. Chimpanzee Sanctuary Northwest

Економіка. За збір доказів, що представники вищих соціальних класів більш схильні красти цукерки з дитячих запасів та вдаватися до інших видів неетичної поведінки

Нагороду присудили міжнародній групі вчених зі США, Мексики та Канади за докази того, що представники вищих соціальних класів частіше поводяться неетично — зокрема, схильні брати призначені для дітей цукерки та порушувати правила. Крім крадіжки у дітей, люди з вищих прошарків суспільства виявилися більш схильними підрізати інших водіїв та пішоходів на автомобілі та брехати про те, який результат кидка кубика їм випав. Вчені підсумували, що переслідування власних інтересів є більш фундаментальним мотивом серед еліти суспільства.

Хімія. За відкриття, що молочні білки живородних тарганів містять утричі більше енергії, ніж білки коров'ячого молока

Команда з Індії, Франції, Японії та США отримала приз за дослідження поживних властивостей виділень живородних тарганів. Вчені з'ясували, що білкові кристали з тарганячого молока, яким самки живлять ембріонів, коли ті вже розвинуть м’язи горла та кишківник, містять утричі більше енергії, ніж білки коров'ячого молока. Вмістити стільки енергії дозволяє щільно упакована кристалічна решітка молочного білка, показали експерименти з рентгенівською дифракцією та лазерами на вільних електронах.

Кристали молочного білка тарганів, які науковці виділяли з кишківника їхніх ембріонів під мікроскопом. International Union of Crystallography / YouTube

Медицина. За дослідження під назвою «Як видувати ніс — аеродинамічне дослідження висякування носа»

Премію посмертно присудили японському лікарю Токуджі Унно (Tokuji Unno) за роботу 1977 року. Він дослідив аеродинаміку видування носа та з'ясував, як найефективніше позбуватися слизу з дихальних шляхів. Автор дійшов висновку, що найефективніший спосіб — сильний і тривалий видих через ніс, що допомагає запобігати захворюванням верхніх і нижніх дихальних шляхів.

Від імені покійного нагороду отримав його колега Мікі Такахара (Miki Takahara).

Біологія. За обережне наступання на різні частини тіла різних отруйних змій — неодноразово, за різних температур і в різний час доби — задля з'ясування того, що саме змушує отруйну змію вкусити людину і що не змушує

Лауреатом став бразильський дослідник Жуан Міґель Алвес-Нунеш із колегами з Бразилії та Австралії. Науковець обережно наступав на отруйних змій у різний час доби та за різних температур, щоб визначити точні умови, які змушують плазунів нападати на людей. Найкусючішими виявилися молоді самки дрібних змій за вищої температури повітря у ранкові години, але з віком вони стають менш запальними. Щодо частин тіла, то найчастіше укуси провокувало наступання на голову зміям.

Змія кусає за чобіт науковця. João Miguel Alves-Nunes

Змія кусає за чобіт науковця. João Miguel Alves-Nunes

Фізика. За теоретичні та експериментальні спроби сконструювати пісуар, що не розбризкує краплі

Нагороду отримала команда науковців із Канади, США, Китаю та Саудівської Аравії. За допомогою методів фізики та диференціальних рівнянь вони розробили математичну й практичну модель пісуара, який повністю запобігає розбризкуванню крапель під час використання. Ідею науковці підгледіли у собак — ті, як з’ясувалося, використовують оптимальний кут при піднятті лапи для сечовипускання без зайвих бризок. Для людей найвдаліший кут струменя комп’ютерне моделювання визначило як 30 градусів, тож саме такий нахил автори пропонують враховувати при розробці пісуарів.

Найкращим дизайном пісуара для зменшення бризок і доступності для людей різного зросту автори дослідження називають другий справа. Mia Shi / University of Waterloo

Найкращим дизайном пісуара для зменшення бризок і доступності для людей різного зросту автори дослідження називають другий справа. Mia Shi / University of Waterloo

Технології. За піонерське використання комариних хоботків як сопел високої роздільної здатності для тривимірного друку, що отримало назву «некродрук»

Міжнародна команда отримала премію за неочікуване перевтілення частини тіла комара на промисловий інструмент. Дослідники показали, що хоботок самиці комара можна використати як сопло для високоточного та дешевого 3D-друку. Завдяки природній міцності та тонкості комариний хоботок дозволяє друкувати дуже тонкими лініями, і від штучних аналогів відрізняється дешевизною та відсутністю шкоди для довкілля.

Три форми, які надрукували за допомогою хоботка комара: бджолині стільники (B), кленовий листок (C) і решітка з біочорнила з додаванням ракових клітин (D). Puma et al. / Science Advances, 2025

Три форми, які надрукували за допомогою хоботка комара: бджолині стільники (B), кленовий листок (C) і решітка з біочорнила з додаванням ракових клітин (D). Puma et al. / Science Advances, 2025

Нюх. За збір доказів того, що немовлята пахнуть для своїх батьків чудово, а от підлітки — ні

Науковці зі Швеції та Польщі вибороли нагороду за практичне підтвердження давно відомого батькам спостереження. Результати опитування в Польщі продемонстрували, що запах немовлят здається батькам надзвичайно приємним, натомість аромат підлітків викликає скоріше протилежні відчуття. Імовірно, прихильність до дитячого запаху розвинулася задля посилення зв’язку з немовлям, потреба в якому зменшується з дорослішанням дитини.

Ґрунтознавство. За закопування 1000 однакових трусів у понад 25 країнах світу та їхнє викопування через два місяці

Масштабний громадянський науковий проєкт приніс премію команді дослідників із Німеччини, Нідерландів та Швейцарії. Науковці залучили приблизно тисячу добровольців у понад 25 країнах, яким доручили закопати в землю 1000 однакових білих бавовняних трусів, а через два місяці відкопати їх назад. Оцінюючи рівень розкладання тканини, автори визначали стан ґрунту: що активніше мікроорганізми руйнували бавовну, то здоровішим виявлявся ґрунт, оскільки швидкість розкладу органічних речовин безпосередньо відображає життєдіяльність ґрунтової мікрофлори.

Деякі з 1000 громадянських науковців, які закопували труси у своїх країнах, щоб оцінити якість ґрунту. Bender et al. / PLANTS, PEOPLE, PLANET, 2026

Деякі з 1000 громадянських науковців, які закопували труси у своїх країнах, щоб оцінити якість ґрунту. Bender et al. / PLANTS, PEOPLE, PLANET, 2026

Премія миру. За документування того, що ми цінуємо друзів, які жорстокі до тих, хто нам не до вподоби

Група вчених зі США, Аргентини та Австралії отримала нагороду за дослідження феномену дружби. У шести дослідженнях за участі понад 1000 осіб зі США та Індії учасники віддавали перевагу позитивним якостям у друзях стосовно себе та нейтральних осіб. Однак щодо ворогів вони воліли, щоб друзі поводилися жорстокіше саме з цими людьми, але не загалом.

За які відкриття присвоїли Ігнобелівську премію минулих років

👩‍🍼 Минулого року премію також присудили за дослідження вигодовування молоком — щоправда, в людей і після того, як матір поїсть часнику. Також відзначили рецепт ідеальної пасти та вивчення смаків ящірок у піці.

🐄 У 2024 році відзначили відкриття ще 1940 року, яке стосувалося того, як страх впливає на здатність корів давати молоко — для цього дослідники лопали пакет поруч із котом на спині корови.

🚽 Тема туалету також не відпускає науковців — у 2023 році премію присудили за створення унітаза, який аналізує стан здоров’я за випорожненнями та ідентифікує користувача за заднім проходом.

🦂 А у 2022 році відзначилися науковці, які з’ясували, що через відкидання хвоста в скорпіонів виникають закрепи — але це не впливає на їхню швидкість пересування чи здатність до розмноження.