Інженери, які створили робота з мертвого павука, медики, які порахували кількість і довжину волосся у ніздрях трупів, та дослідники мозку людей, які вміють говорити задом наперед — це лауреати цьогорічної Ігнобелівської премії. Науковців відзначили за відкриття, які «змушують вас засміятися, а потім — задуматися». Вчених нагородили купюрою у десять трильйонів зимбабвійських доларів та PDF-файлом, з якого можна роздрукувати маленьку паперову коробку. Церемонія вручення, як і вже третій рік поспіль, проходила онлайн, а ми коротко розповідаємо про здобутки науковців, яких відзначило журі премії.
Хімія і геологія. «За пояснення того, чому деякі науковці люблять облизувати каміння»
З таким формулюванням нагороду у номінації отримав польський геолог Ян Заласевич (Jan Zalasiewicz) з Лестерського університету. У своєму есеї він розповів про те, як облизування каміння допомагало вченим у минулому і зараз вивчати породи. До прикладу, така практика допоможе відрізнити камінь від скам'янілості кістки, адже остання прилипає до язика. А також на змоченому слиною камені вчені можуть краще роздивитися текстуру.
GIPHY
Література. «За дослідження відчуттів, які мають люди, коли повторюють одне слово багато, багато, багато, багато, багато, багато, багато разів»
Літературну нагороду отримали вчені, які вивчали явище жамевю (з французької jamais vu означає «ніколи не бачене») — протилежне дежавю відчуття, коли давно знайомі місця, слова чи явища здаються новими. Науковці прагнули підтвердити, чи можливо викликати відчуття жамевю штучно, а тому просили студентів-добровольців багато разів повторювати одні і ті самі слова. З'ясувалося, «своєрідні» відчуття щодо сказаного виникають приблизно через тридцять повторень.
Механічна інженерія. «За оживлення мертвих павуків для використання їх як механічних інструментів для захоплення»
У цій номінації приз отримали дослідники, які використали труп павука-вовка Lycosidae як роботизований маніпулятор. Його заморожене тіло наповнювали повітрям з допомогою шприца, що змушувало лапки павука стискатися і розтискатися. Такий некроробот, як його назвали інженери, зміг підіймати вантаж, майже у 1,3 раза більший за вагу павука.
Вигляд туалету та розміщення у ньому зокрема тест-смужки для сечі, камер, датчику сили під сидінням унітаза, сканера відбитку пальця на кнопці для змиву. Seung-min Park et al. / Nature Biomedical Engineering volume, 2020
Громадське здоров'я. «За винайдення туалету, який, з використанням різних технологій, аналізує сечу, фекалії та ідентифікує користувача, скануючи задній прохід»
З таким формулюванням вручили нагороду вченим, які створили «розумний унітаз», який аналізує випорожнення людини, аби виявити проблеми зі здоров'ям. Спеціальна тест-смужка аналізує сечу, а система комп'ютерного зору — швидкість, колір та консистенцію випорожнень. Результати аналізу, проведеного туалетом, користувач може отримати персонально, адже користувача унітаз впізнає чи за відбитком пальця, чи скануючи анальний отвір.
Вигляд туалету та розміщення у ньому зокрема тест-смужки для сечі, камер, датчику сили під сидінням унітаза, сканера відбитку пальця на кнопці для змиву. Seung-min Park et al. / Nature Biomedical Engineering volume, 2020
Комунікації. «За вивчення розумової діяльності людей, які вміють говорити задом наперед»
У цій галузі журі премії відзначило вчених, які показали, що у людей, які вміють говорити задом наперед, більший об'єм сірої речовини, а також посилені функціональні зв'язки у частинах мозку, які пов'язані з мовленням. У дослідженні взяли участь два чоловіки, які є експертами у говорінні задом наперед іспанською мовою, а їхній мозок порівняли з контрольною групою з 18 чоловіків.
GIPHY
Медицина. «За використання трупів для дослідження того, чи однакова кількість волосся у кожній із двох ніздрів людини»
Нагороду отримали дослідники, які підрахували кількість і довжину волосся у носах 20 трупів жінок і чоловіків. Виявилося, що в обох ніздрях кількість волосся приблизно однакова: середня кількість волосків у лівій ніздрі склала 120 волосків, а у правій — 122. Довжина ж волосин склала від 0,81 до 1,035 сантиметра. Досі відповіді на це питання не було, відзначили науковці, а їхня робота допоможе зрозуміти, чи підвищує втрата волосся у носу, наприклад, ризик підхопити інфекцію.
Освіта. «За методичне вивчення нудьги у вчителів та учнів»
В освітній номінації нагороду отримали дослідники, які з'ясували, як нудьга вчителя на уроці може вплинути на знудженість учнів. Вчені попросили 437 учнів та 17 вчителів у гонконзькій школі вести щоденник, у якому вони записували ступінь нудьги, яку відчували під час занять. Також учні мали оцінити, наскільки вони вмотивовані та наскільки знудженими виглядали вчителі. Виявилося, що нудьга вчителя посилює знудженість учнів та знижує їхню мотивацію, а посилити нудьгу може також очікування нудного уроку.
Фізика. «За оцінку впливу анчоусів під час нересту на змішування води в океані»
Група вчених з'ясувала, чому вночі біля північного узбережжя Іспанії турбулентність води в океані посилюється у 10–100 разів, чого не можна пояснити, наприклад, вітрами. Виявилося, це зграї анчоусів підіймаються ближче до поверхні для нересту та провокують перемішування води. І хоча безпосередньо риб застати не вдалося, вчені спостерігали збільшення концентрації риб'ячих яєць, що підтвердило їхнє припущення.
Схематичне зображення того, як анчоуси можуть змішувати воду в океані. Кольоровими лініями позначені шари води різної температури. B. Fernandez Castro et al. / Nature Geoscience, 2022
Психологія. «За експерименти на міських вулицях, які показали, скільки перехожих зупиниться, щоб подивитися вгору, коли вони бачать незнайомців, які дивляться вгору»
З'ясувалося, що кількість людей, яка зупиниться подивитися вгору, якщо хтось інший вже розглядає щось, залежить від розміру натовпу. Вчені показали, що наприклад, якщо стоїть хтось один, то зупиниться тільки чотири відсотки перехожих, тоді як побачивши натовп з 15 людей, зупиниться вже 40 відсотків, щоб подивитися разом вгору. Також свій вплив має і тривалість роздивляння чогось вгорі: біля однієї людини тоді може зупинитися одразу 42 відсотки перехожих.
Харчування «За експерименти, які визначили, чи змінюють смак їжі електричні соломинки і палички»
Приз у цій категорії отримали вчені, які перевірили, чи може покращити смакові якості їжі невелике подразнення язика електричним струмом. З'ясувалося, струм, який діє на рецептори язика, може посилити, наприклад, солоний чи кислий смак. Тому електрифіковані соломинки для напоїв чи палички можуть не лише покращити смак їжі, а і відкрити нові смакові відчуття.
Минулого року Ігнобелівську премію вручили за дослідження запорів у скорпіонів, вивчення ритуальних клізм, зображених на кераміці давніх мая та користь морозива при лікуванні раку.