Якщо ви маєте кота чи собаку або ж тільки плануєте завести, то точно вже стикалися або стикнетеся з питанням, чи варто стерилізувати улюбленця. На перший погляд, воно здається простим: якщо не хочете потім шукати «добрі руки» кошенятам чи цуценятам, то варто стерилізувати улюбленця якнайраніше. Але все більше відповідальних петбатьків обирають стерилізацію саме через турботу про здоров'я улюбленця.
Разом із мережею зоомаркетів MasterZoo, яка спільно з благодійним фондом UAnimals запустила благодійну акцію «Лапка Турботи» для допомоги тваринам на прифронті, ми розібралися, чому стерилізація сьогодні — це питання не лише потомства. Як рутинна процедура захищає улюбленців від хвороб, запобігає поширенню сказу й головне — як можна потурбуватися про тих тварин, у яких немає родини, розповідаємо далі.
Відповідальний підхід до здоров'я улюбленця
Багато хто сприймає стерилізацію та кастрацію тварин лише як спосіб запобігти їхньому розмноженню, а також — зменшити прояви некомфортної для петбатьків поведінки, адже під час тічки улюбленці стають більш неспокійними, можуть псувати речі та вимагати додаткової уваги. Але останніми роками ветеринарні лікарі все більше наголошують на тому, що стерилізація для котів і собак є ще й способом запобігання хворобам у старшому віці. Також серед людей побутує думка, що стерилізувати тварину можна в будь-якому віці, але останні дослідження показують, що більш рання стерилізація, як у котів, так і в собак, має більший захисний ефект проти пухлин.
Наприклад, у кішок, яких стерилізували у віці до пів року, тобто до першої тічки, виявили на 91 відсоток нижчий ризик пухлини молочних залоз, а в тих, яких стерилізували у віці до року — на 86 відсотків нижчий. Щоправда, щодо кішок дані різняться: одні дослідження показали, що стерилізація в будь-якому віці знижує ризик пухлин на 40–60 відсотків, а інші — що стерилізація у віці понад двох років, навпаки, збільшує ризик появи пухлини у 3,7 раза. У собак ця різниця навіть помітніша: ризик появи пухлини в улюбленця, якого стерилізували у віці до пів року, в 50 разів менший, ніж якщо це зробити у віці понад двох років — 0,5 відсотка проти 26 відсотків.
Різниця між собаками й котами ще й у тому, що у собак приблизно половина пухлин молочних залоз є доброякісними, а злоякісні є не такими смертельними. Водночас у кішок понад 85 відсотків таких пухлин є злоякісними та мають агресивну природу, тобто проникають у сусідні тканини й органи, що ускладнює їх лікування.
Але рання стерилізація — це можливість для домашніх улюбленців, про яких є кому потурбуватися. А як щодо тих тварин, які опинилися на вулиці або ж народилися там, часто саме через те, що хтось відмовився стерилізувати домашнього улюбленця?
Один укус до смертельної хвороби
Безконтрольне розмноження вуличних тварин шкодить не лише їм самим — адже що більше котів і собак залишається на вулицях, то більшою є конкуренція за ресурси між ними — але і є загрозою для громадського здоров'я. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), 99 відсотків випадків сказу серед людей по всьому світу є наслідком укусів і подряпин саме собак, а не диких тварин, із якими контакт у людей обмежений.
В Україні ситуація дещо інша: серед заражених тварин третину складають коти, чиї укуси чи подряпини призвели до неочікувано високого відсотка заражень людей сказом, порівняно з іншими країнами, особливо після початку повномасштабного вторгнення. Але ще у 2021 році українські науковці повідомляли, що Україна залишається єдиною країною Європи, де сказ поширений серед тварин і людей, навіть попри заходи профілактики: вакцинацію тварин і введення препаратів від сказу тим, хто контактував з агресивною твариною.
Ще у 2018 році ВООЗ оголосила про план «Zero by 30», який має на меті повністю позбутися смертей людей від сказу до 2030 року. Серед його цілей — використання вакцин і постконтактної профілактики та відстеження того, як поширюється хвороба в різних регіонах і які заходи найкраще стримують її поширення.
Але Україна поки далека від цієї мети. Як повідомляє Центр громадського здоров'я, кількість випадків укусів або ослинення тваринами, у яких лабораторно підтвердили сказ, знижувалася з 2007 року, але різко зросла з початку повномасштабного вторгнення. Так у 2023 році зафіксували 1845 таких випадків, у 2024 році — 2507 випадків, а за перші дев'ять місяців 2025 із такими укусами звернулися 2010 людей. За цей самий період зафіксували чотири випадки сказу серед людей — і всі вони смертельні, адже якщо сказ уже розвивається в організмі людини, то вилікуватися від нього неможливо.
Якщо медики підозрюють, що людину вкусила тварина зі сказом, їй проводять постконтактну профілактику. Як розповів директор Центру громадського здоров'я Володимир Курпіта, частота звернень по таку допомогу зросла майже вшестеро за час повномасштабної війни: якщо у 2022 році щомісяця медики використовували 3,5 тисячі доз препаратів проти сказу, то у 2025 році ця цифра сягнула 18 тисяч доз. Через це у деяких регіонах навіть виникає нестача препаратів проти сказу, тоді як своєчасна постконтактна профілактика є єдиним способом запобігти смерті людини від сказу.
При цьому проблема існує навіть у великих містах: наприклад, у Києві у 2025 році лабораторно підтвердили сказ у шести тварин — трьох лисиць, двох оленів і домашнього собаки. За той самий період понад 4600 людей звернулися по допомогу через укуси тварин, що на понад чверть більше, ніж за рік до цього.
Упіймати, стерилізувати та відпустити
У 2017 році команда американських фахівців-ветеринарів провела аналіз того, наскільки ефективною є вакцинація тварин від сказу для запобігання поширенню захворювання, порівняно з тим, скільки коштів на неї використовують. Як виявилося, масова вакцинація тварин із покриттям принаймні 70 відсотків є найекономнішим і найефективнішим методом боротьби з поширенням сказу в довкіллі. Водночас науковці не знайшли доказів ефективності відстрілу тварин, який використовують для контролю чисельності популяції, за межами острівних територій.
Але відстріл тварин — не єдиний спосіб тримати під контролем їхню чисельність. Зараз науковці одним із найефективніших методів врегулювання популяції безпритульних тварин називають підхід стерилізації безпритульних тварин, у якому їх відловлюють, проводять операцію та, за можливості, вакцинацію, а потім повертають назад у звичне середовище.
Дослідники Університету центральної Флориди протягом 28 років вивчали ефективність цього методу в межах власного студмістечка. За період проведення стерилізації чисельність котів скоротилася з 68 до 10, тобто на 85 відсотків. І це навіть попри те, що протягом дослідження до студмістечка іммігрували інші коти, а загалом науковці зафіксували 204 особини, що протягом достатньо тривалого часу жили на університетській території.
Але переносити сказ можуть не лише безпритульні тварини, але й дикі. В Україні найчастіше резервуарами сказу в дикій природі є лисиці. І, як зазначив Віталій Смаголь, провідний науковий співробітник Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, їхня чисельність з 2021 по 2025 рік збільшилася вп'ятеро — з 50 до 250 тисяч, і це лише на територіях, які контролює Україна та на яких можливо відстежувати популяцію цих хижаків.
До повномасштабного вторгнення лисиць щепили від сказу за допомогою приманок з оральною вакциною, які скидали з літаків, але з початком активних бойових дій та обстрілів це стало неможливим. Тобто війна не лише збільшила чисельність тварин, які можуть переносити сказ, а й позбавила людей можливості запобігти передаванню хвороби в дикій природі.
Відбиток війни
Наслідком повномасштабного вторгнення стало різке почастішання випадків сказу — особливо у прифронтових регіонах. Так, Любов Махота, головна санітарна лікарка Харківської області та директорка обласного центру контролю та профілактики хвороб, зазначила, що за три довоєнні роки — 2019, 2020 і 2021 — в області зафіксували 94 випадки зараження тварин. А вже з 2023 цей показник зріс до 117 випадків, у 2024 році було 95 випадків, у 2025-му — 63 випадки, а лише за перші два місяці 2026 року — 11 хворих тварин, здебільшого — коти та собаки.
Приблизно половина інфікованих тварин на Харківщині — саме коти. Наприклад, із 63 випадків у 2025 році 32 припадали саме на котів. Це локальне підтвердження тієї аномалії, яку фахівці Всесвітньої організації охорони здоров'я зафіксували в Україні — коти відіграють незвично важливу роль у передаванні сказу, особливо після початку повномасштабного вторгнення.
З початком повномасштабної війни також почастішали смертельні випадки зараження сказом через те, що люди не звертаються по постконтактну профілактику чи не можуть її вчасно отримати. Лише у 2024 році на Харківщині було три такі випадки — стільки, скільки за десять довоєнних років. І всі троє заразилися від домашніх котів.
Однак, починаючи з 2024 року в Харківській області почали фіксувати поступове зниження частоти сказу серед тварин. Такий результат головна санітарна лікарка області пов'язує з тим, що приманки з вакциною для лисиць почали розкладати вручну. Але навіть 63 випадки у 2025 році — це щонайменше удвічі більше за середній довоєнний показник.
На додачу до цього, у 2021 і 2022 роках спалахи сказу фіксували в Угорщині, Словаччині, Польщі та Румунії, причому до цього часу Угорщина та Словаччина офіційно були країнами, що подолали сказ. Випадки зараження тварин сказом фіксували недалеко від кордону з Україною та Молдовою, а лабораторний аналіз підтвердив, що причиною хвороби був той самий штам вірусу, що курсує в Україні. Однозначно сказати, що захворювання поширилося з України, неможливо. Проте схоже, що навіть створення високоімунізованих зон на кордоні, де постійно скидають оральну вакцину від сказу, не зупиняє його поширення.
Простягнути лапку допомоги
Тож зупинити поширення сказу Європою неможливо без того, щоб побороти його передавання в Україні. Це і є одним із завдань ветеринарних місій, які організовує благодійний фонд UAnimals. У межах виїздів до прифронтових громад команда UAnimals стерилізує, вакцинує і лікує безпритульних і домашніх тварин у населених пунктах, де доступу до послуг ветеринарів немає, або він обмежений.
Під час ветеринарних місій до нас можуть потрапляти тварини, які місяцями, а подекуди й роками не мали доступу до лікування. Домашні та безпритульні коти й собаки можуть отримати допомогу, яка убезпечить їх від хвороб і не дасть безконтрольно розмножуватися. Тобто це не лише допомога тут і зараз, це також означає сотні врятованих життів в майбутньому. Зараз такі заходи як ветмісії найефективніше розв'язують проблему розмноження тварин, і дійсно закривають мінімальні потреби людей і тварин на прифронтових територіях з надання базової ветеринарної допомоги.
— Анна Матвейчук, менеджерка проєктів UAnimals
У 2022 році національна мережа зоомаркетів MasterZoo спільно з благодійним фондом UAnimals створили благодійну акцію «Лапка Турботи» у відповідь на виклики повномасштабної війни. За час кампанії завдяки внескам бізнесів і тисяч українців вдалося зібрати майже вісім мільйонів гривень і допомогти понад 8000 тваринам. У різні періоди ці кошти спрямовували на забезпечення притулків карантинними боксами, вакцинацію та стерилізацію безпритульних тварин. А в межах трьох останніх хвиль акції відбулося понад десять ветеринарних місій у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Харківській і Миколаївській областях.
На виїздах фахівці місії стикаються як із рутинними завданнями, як-от обробкою від паразитів або вакцинацією, так і зі складнішими — від видалення пухлин до ампутацій у поранених тварин. Наприклад, у Бурині Сумської області волонтерам UAnimals принесли 17-річного вуличного кота Дусяка з запаленням вух. Причиною цього виявився вушний кліщ, тож ветеринарка обробила його рани, зробила укол і надала опікунам препарати проти запалення й для обробки від бліх. Також на Сумщині надавали допомогу собаці, який два роки прожив із нагноєнням на місці післяопераційного шва. Це була дівчинка, яку стерилізували, але зашили рану товстими нитками, які пізніше не видалили — через це і з'явилося запалення. Ветеринари провели операцію, видаливши старі нитки та зашивши рану такими, що розсмоктуються самостійно.
Одного разу волонтери навіть зіткнулися з випадком, коли через густу шерсть було не видно рану собаки, якого до цього покусали. Щоб йому допомогти, ветеринари збрили шерсть, обробили рану та призначили антибіотики, які собаці даватимуть його опікуни. А в Олександрівці на Донеччині фахівці ветмісії лікували цуценя з парвовірусним ентеритом — інфекційним захворюванням кишківника, яке для цуценят часто може бути смертельним. Завдяки тому, що тварину вчасно привезли військові, які пізніше й доглядали за нею, цуценя дожило вже до віку пів року та, як зазначають ветеринари, має високі шанси на одужання.
Як пише сама команда UAnimals: «Під час ветмісій у прифронті нам приносять багато тварин. Не кожній з них потрібно рятувати життя, але дати тварині можливість жити без страждань — це вже велика справа».
Але основним фокусом місій є стерилізація тварин, щоб запобігти їх безконтрольному розмноженню, адже лише одна кішка за своє життя може народити близько сотні кошенят. І кожне з них потенційно може стати носієм вірусу сказу, який передасть іншій тварині чи людині. Тому кожна стерилізована та вакцинована тварина на прифронтових територіях — крок до тих 70 відсотків вакцинованих тварин, які необхідні для протидії поширенню захворювання.
Вакцинація та стерилізація тварин для запобігання поширенню сказу є частиною підходу «Єдиного здоров'я» (One Health), у якому проблеми зі здоров'ям людей, тварин та екосистеми розглядають комплексно та створюють спільні методи їх розв'язання. В Україні цей принцип юридично закріпили в Законі № 2573-IX «Про систему громадського здоров'я», який вступив у дію 1 жовтня 2023 року. Але якщо до повномасштабного вторгнення вакцинацію та стерилізацію тварин могли проводити на державному рівні, то зараз вони на плечах волонтерів — зокрема команди UAnimals.
Стерилізація однієї тварини в тиловому місті, щеплення для безпритульного кота в прифронтовому селі, оральні приманки з вакциною для лисиць у полі — усе це є кроком до амбітної мети з подолання сказу в межах «Zero by 30». І зараз, коли частина роботи з досягнення цієї мети лягла на плечі волонтерів, повсякденний вибір кожного теж стає її частиною.
Тож наступного разу, коли прийдете до зоомаркету MasterZoo по корм для свого улюбленця, або обиратимете його в інтернет-магазині, можна додати до кошика брендовану наліпку «Лапка Турботи» за 35 грн або спеціальне печиво для собак за 99 грн. Таким чином, ви підтримаєте ветеринарні місії UAnimals у прифронтових громадах, а сама акція триває до 25 червня 2026 року.
Лапка Турботи
Благодійна акція від MasterZoo та UAnimals збирає кошти на ветеринарні місії в прифронтові громади — туди, де немає ветклінік і фахової допомоги для тварин.
