2025 рік став непростим для науки — війни, політичні кризи, скорочення фінансування та зростання недовіри до експертів створили відчуття нестабільності й вразливості навіть у тих сферах, які раніше здавалися захищеними. Для багатьох дослідників цей рік був радше випробуванням, ніж тріумфом.
Попри виклики, у 2025 році були події, які сміливо можна назвати науковими проривами. Відродження черепах і сумчастих, успіхи в боротьбі з малярією й спадковими хворобами та зменшення озонової діри показали, що довгострокові наукові зусилля продовжують приносити результат. Редакція журналу Nature зібрала сім історій, які допомагають зберігати віру в майбутнє науки, а ми розповідаємо головне.
Символ відновлення. Завдяки тривалим заходам з охорони природи зелена морська черепаха більше не вважається видом на межі зникнення. Shutterstock
Зменшення озонової діри
Озонову діру над Антарктидою вперше зафіксували у 1985 році, а її поява була пов’язана з викидами хлорфторвуглеводнів, які на той час використовували в холодильниках та аерозольних балончиках. Ці сполуки позбавляли верхні шари атмосфери озону, ключового для захисту Землі від небезпечного ультрафіолету. Після ухвалення Монреальського протоколу у 1987 році виробництво та використання цих речовин почали поступово обмежувати, що дозволило значно скоротити їхні викиди.
Відтоді середній розмір озонової діри поступово зменшувався, а найменших значень він досяг у 2019 році. У 2025 році озонова діра над Антарктикою зменшилася до найменшого свого розміру з 2019 року, що свідчить про подальше відновлення озонового шару Землі.
Розмір озонової діри станом на 2025 рік. Червоним позначені зони, де концентрація озону є найвищою. CAMS
За прогнозами науковців, озоновий шар нашої планети може повністю відновитися до кінця 2060-х років, якщо пошук і впровадження безпечних альтернатив хлорфторвуглеводням продовжаться.
Нові можливості в лікуванні малярії
У листопаді Всесвітня організація охорони здоров’я схвалила перший препарат від малярії, призначений для немовлят. Оскільки близько 75 відсотків усіх смертей від малярії у світі припадають саме на дітей до п’яти років, поява цього препарату має потенціал суттєво вплинути на боротьбу з хворобою.
Дитяча форма препарату Coartem виявилася безпечною для лікування малярії у немовлят і маленьких дітей — групи, яка раніше не мала доступних методів лікування. Очікується, що це покращить результати лікування серед дітей раннього віку, зокрема в регіонах, де збудники малярії демонструють стійкість до ліків.
Крім того, у клінічних випробуваннях новий препарат GanLum вилікував малярію у понад 97 відсотків дорослих учасників. Він також виявився ефективним проти збудників хвороби, стійких до артемізиніну, що його зазвичай використовують для лікування малярії. У разі регуляторного схвалення GanLum стане першим новим класом протималярійних препаратів за останні 25 років.
Відродження видів на межі зникнення
У 2025 році одразу кілька історій показали, що активна охорона природи може давати відчутні результати навіть для видів, які протягом довгого часу вважали майже втраченими. Одним із таких прикладів стала зелена морська черепаха: після десятиліть у статусі зникомого виду її перевели до категорії «найменшої загрози вимирання». Цьому сприяли цілеспрямовані заходи — захист кладок яєць і запобігання випадковому вилову в рибальських сітках.
Зелена морська черепаха на Гаваях. Brocken Inaglory / Wikimedia Commons
Подібний прогрес зафіксували й в Австралії. Місцевий невеликий сумчастий ссавець мулгара за кілька років суттєво розширив ареал проживання і зміг перейти з категорії видів на межі зникнення до тих, що лише близькі до загрозливого статусу. Це сталося попри складні кліматичні умови, зокрема тривалі посухи, й обмежені ресурси, що підкреслює ефективність довгострокових програм збереження.
Мулгара — австралійська тварина, яку вдалося врятувати від зникнення завдяки зменшенню конкуренції з інвазивними кролями та зменшенню кількості домашніх котів, що на них полюють. John Cancalosi / Nature Picture Library
Ще одним важливим кроком у 2025 році стало міжнародне рішення щодо захисту океанів. Понад 60 країн схвалили договір ООН про відкрите море, який створює правову основу для охорони біорізноманіття на глобальному рівні. Документ має на меті зберегти щонайменше 30 відсотків морських і суходільних екосистем, що може стати ключовим інструментом у глобальній боротьбі за збереження природи.
Рік, коли генна терапія почала працювати
У 2025 році науковці розпочали та успішно провели низку клінічних випробувань генної терапії для лікування складних і раніше невиліковних захворювань. Одним із найрезультативніших прикладів стала перша генна терапія спадкової хвороби Гантінгтона, що призводить до відмирання нервових клітин у середньому віці. Завдяки лікуванню у пацієнтів сповільнилися темпи занепаду розумових здібностей на 75 відсотків.
Мозок людини із хворобою Гантінгтона. Zephyr / SPL
Обнадійливі результати також показала генна терапія злоякісних пухлин, зокрема тих, що походять з імунної системи: більшість з 11 дітей і дорослих, залучених до дослідження, досягли ремісії. У цьому випадку застосували клітинну терапію з використанням модифікованих імунних клітин Т-лімфоцитів, що дозволило їм ефективніше розпізнавати ракові клітини.
Крім того, у 2025 році вперше протестували персоналізовану технологію генного редагування CRISPR, адаптовану для конкретного пацієнта. Завдяки їй вдалося врятувати немовля від спадкової та часто смертельної хвороби печінки. Серед інших досягнень — генна терапія, що відновила імунітет дітям і підлітку зі вродженими імунодефіцитами. Ці випробування заклали основу для розробки терапій, спрямованих на конкретні мутації, і показали ефективність співпраці між науковими установами та фармакологічними компаніями.
Відновлювана енергетика набирає глобального масштабу
У 2025 році відновлювані джерела енергії вперше в історії перевершили вугілля за обсягом виробленої електроенергії. Важливу роль у цьому відіграв Китай, де за перші шість місяців року з’явилися нові сонячні системи потужністю 256 гігаватів — вдвічі більше, ніж у решти світу разом узятого. У п’ятирічному плані, що починається у 2026 році, країна планує додати ще 200-300 гігаватів потужності для сонячної та вітрової енергетики.
Сонячні панелі в Китаї — країні, яка досягла найбільшого прогресу у впровадженні відновлюваної енергетики. Chen Kun / VCG / Getty
Водночас інші регіони також збільшують частку відновлюваної енергії. Сонячна та вітрова енергія покрили приблизно половину попиту на електроенергію в Європейському Союзі у другому та третьому кварталах 2025 року. За прогнозами, потужність відновлюваних джерел енергії у світі зросте майже на 4600 гігаватів між 2025 і 2030 роками — це вдвічі більше, ніжу попередні п’ять років.
Попри ці досягнення, викиди парникових газів від викопного палива у 2025 році досягли нового максимуму, і поки невідомо, чи зможе відновлювана енергетика повністю замінити викопне паливо як головне джерело світової електроенергії.
Швидка реакція зупинила спалах Еболи
У вересні спалах вірусу Ебола в Демократичній Республіці Конго був локалізований протягом 42 днів завдяки скоординованим діям систем охорони здоров’я та урядів регіону. Загалом протягом спалаху, зафіксованого в провінції Касаї, було підтверджено 64 випадки захворювання, останній з яких зареєстрували 25 вересня.
Віддалене розташування уражених районів ускладнювало доступ для медичних служб, але водночас обмежувало подальше поширення інфекції. Після підтвердження спалаху в регіоні швидко розгорнули заходи з вакцинації та лікування з використанням антитіл до вірусу, що дозволило знизити частоту тяжкого перебігу хвороби. Ключову роль у стримуванні епідемії відіграли відстеження контактів хворих, залучення місцевих громад і вдосконалені механізми реагування.
Зменшення частоти алергії на арахіс
За останнє десятиліття у США суттєво зменшилася поширеність алергії на арахіс серед дітей — результат, який вважають успіхом науково обґрунтованих медичних рекомендацій. Тривалий час батькам радили повністю уникати арахісу в раціоні малюків, щоб запобігти важким алергічним реакціям. Однак у 2015 році масштабне дослідження показало протилежний ефект: введення продуктів з арахісом уже з чотиримісячного віку значно знижує ризик розвитку алергії.
Ці результати стали підставою для перегляду медичних настанов у 2015–2017 роках. Нині поширеність алергії на арахіс серед дітей до трьох років у США зменшилася майже наполовину порівняно з 2012 роком. Аналогічний підхід — раннє введення потенційних алергенів — також призвів до зниження інших харчових алергій на понад третину.
Цей випадок часто наводять як приклад того, як дані клінічних досліджень можна успішно використати на практиці та мати помітний ефект на рівні всього суспільства.
