19 найближчих до нас спіральних галактик отримали свої найдетальніші портрети від космічного телескопа «Джеймс Вебб». Він сфотографував їх так, що видно усі закручені рукави, темні бульбашки у місцях без пилу й газу, а також схожі на очі центральні області — наслідки активності надмасивних чорних дір, які поглинають речовину. Наразі це найдетальніші зображення структури цих галактик, які допоможуть астрономам відтворити їхню історію формування, розповідає сайт «Джеймса Вебба» (на ньому ж доступні знімки у повній якості).

Частина галактик, які дослідив «Джеймс Вебб». NASA, ESA, CSA, STScI, Janice Lee (STScI), Thomas Williams (Oxford), PHANGS Team
👋 Слідкуйте за наукою разом з нами — підписуйтеся на наш телеграм та інстаграм, буде цікаво!
Які галактики отримали світлини?
На цьому знімку зображена галактика NGC 1300 на відстані 69 мільйонів світлових років від нас. Завдяки тому, що «Джеймс Вебб» вів спостереження у ближньому й середньому діапазоні, він зміг роздивитися розподіл всього пилу в NGC 1300 — яскраво-червоні й помаранчеві кольори на світлині. Наприклад, для «Габбла» майже весь цей пил невидимий, бо випромінює лише в інфрачервоному діапазоні. Тепер астрономи чітко вирізняють, як NGC 1300 закручена, і як яскраво світиться газ і пил у її центрі, поки його поглинає надмасивна чорна діра.
На зображенні галактики NGC 1365, що знаходиться на відстані 56 мільйонів світлових років від нас, впадає в око не лише червоно-помаранчевий пил, а й шість «шипів» у центрі. Насправді це не частина галактики, а дифракційні промені — світло від газу навколо чорної діри, розділене на шість променів через особливості конструкції «Джеймса Вебба». У «Габбла» таких променів, наприклад, чотири. Блакитні яскраві цятки на знімку — молоді, але вже сформовані зорі, тоді як світила, які ще народжуються світяться ніби з-під пилу, тобто своїх газопилових коконів.
А в галактиці NGC 1512, яка зображена на світлині, дуже чітко можна побачити ніби проміжок — темну область між центральною й зовнішніми частинами. Астрономи вважають, що це наслідок активності масивних зір, які вже загинули й під час цього розігнали газ і пил навколо. Схожі структури зустрічаються і в інших галактиках й мають форми, наприклад, бульбашок. NGC 1512 знаходиться на відстані 30 мільйонів світлових років від нас.
А ця галактика, NGC 1566 на відстані 60 мільйонів світлових років від нас, вирізняється яскравим витком із центру — це молоді зорі, які тільки формуються й ще не розсіяли пил своїм випромінюванням. Досліджуючи розподіл молодих зір астрономи мають можливість краще зрозуміти, як на народження світил впливає, наприклад, форма галактики чи активність її центральної надмасивної чорної діри.
Несхожу на попередні галактики форму має NGC 4254, яку «Джеймс Вебб» спостерігав з відстані 50 мільйорнів світлових років. Вона теж закручена, як і інші спіральні галактики, але більш схожа на мереживо через велику кількість темних проміжків — наслідків вибуху масивних зір наприкінці їхньої еволюції.
NGC 7496 на відстані 24 мільйонів світлових років від нас має чи не найяскравіші дифракційні промені на знімку, імовірно, тому, що надмасивна чорна діра у її центрі надзвичайно сильно розігріває газ і пил навколо, поки його поглинає. І хоч вона найменше схожа на спіральну галактику, астрономи все ж відносять її до цього типу. Радіус галактики оцінюють у 75 тисяч світлових років, й майже по всій ній відбувається активне зореутворення.
А це ділянка галактики NGC 4321, яка на сім тисяч світлових років більша у діаметрі за наш Чумацький Шлях - має розмір у 107 тисяч світлових років. Вважається, що зараз у NGC 4321 відбувається спалах зореутворення, тобто у ній швидко народжуються нові світила, хоч це зосереджено найбільше у центрі — найяскравішій частині світлини «Джеймса Вебба». Телескоп спостерігав галактику з відстані 55 мільйонів світлових років.
Ще одна галактика-мереживо — це IC 5332 на відстані 30 мільйонів світлових років від нас. У ній нема яскраво вираженого центра, що може вказувати на нижчу активність надмасивної чорної діри, але є велика кількість темних бульбашок. Вони свідчать, що у галактиці вже встигло народитися багато світил, які розігнали газ і пил, тому тепер у ній зорі народжуються приблизно так само повільно, як і в нашій Галактиці.
Схожа на галактику вище і NGC 628 на відстані 32 мільйонів світлових років. Вона дуже тьмяна, тому астрономи-аматори навряд зможуть чітко побачити її з Землі. Але завдяки роздільній здатності «Джеймса Вебба» науковці точно розгледіли її два спіральні рукави, які проти годинникової стрілки закручуються від центру й розширюються. Дослідження таких галактик допоможе краще зрозуміти особливості еволюції цих космічних структур.
Ще однією з галактик, які стали ціллю телескопа, є NGC 1433 на відстані 46 мільйонів світлових років. Вона відрізняється надзвичайно яскравим центром, де згаходиться надмасивна чорна діра. А от зореутворення — яскраві помаранчеві цятки — здебільшого відбувається у рукавах, а не у газі й пилі в центрі.
Які ще яскраві світлини зробив «Джеймс Вебб»
💫 Телескоп зробив найдетальніший знімок зоряної колиски у центрі нашої Галактики
🦋 Також він показав пилові кокони майбутніх зір, що через активність світил схожі на метеликів
🪐 А серед ближчих до нас об'єктів «Джеймс Вебб» також фотографував Уран, розгледівши найтьмяніше кільце навколо планети