Палеонтологи дослідили загублені у 80-х і знайдені у 2017 в музейній колекції хребці мегалодона, які виявилися найбільшими збереженими хребцями акули та будь-якої риби взагалі. Їхній діаметр становив 23 сантиметри, і це підтвердило уявлення про те, що мегалодони могли доростати до 24,3 метра в довжину та досягати маси в 94 тонни. Поруч із рештками мегалодона знайшли багату стародавню екосистему, яка розповість більше про те, чим харчувалися ці акули, щоб досягати таких гігантських розмірів. Про це розповіло видання Forbes, а статтю опублікували в журналі Palaeontologia Electronica.

Докторка Метте Елструп з реконструйованим хребцем мегалодона на фоні моделі щелепи. Museum of Southern Jutland, Denmark

Як хребці загубилися на 30 років?

На відміну від кісткових риб, хребці акул й інших хрящових риб зазвичай погано зберігаються, тож більшість інформації про мегалодонів (Otodus megalodon) походить з їхніх зубів, що можуть досягати довжини 18 сантиметрів. Але наприкінці 70-х під час добування глини данські робітники натрапили на збережені хребці цієї вимерлої акули віком 10,8 мільйона років. Їх одразу почали досліджувати, але наприкінці 80-х під час переміщення музейної колекції хребці пошкодили та зрештою загубили, тож далі науковці могли покладатися лише на зроблені тоді фото.

Зображення форми й розмірів мегалодона. Kenshu Shimada, DePaul University, Chicago

У 2017 дослідники знайшли в музейній колекції коробку з двома частково збереженими хребцями, щонайменше 185 фрагментами хребців і фрагментами породи, у якій відбилися скам’янілі рештки. Завдяки реконструкції цих хребців науковці підтвердили їхній діаметр, описаний за три десятиліття до того. Спираючись на інший скелет мегалодона з Бельгії, у якого хребці мали 15,5 сантиметра в діаметрі й довжина тіла становила 16,4 метра, дослідники оцінили довжину мегалодона з Данії в понад 24 метри. Місце його знахідки є найбільш віддаленим від екватора серед усіх подібних, що свідчить на користь теорії, що в більш полярних регіонах ці акули досягали більших розмірів.

Науковці також провели мікрокомп’ютерну томографію, щоб вивчити кільця росту, за якими можна з’ясувати вік тварини. Виявилося, що мегалодону з Данії було 64 роки на момент смерті, а моделювання показало, що ця акула могла жити до 96 років. Поруч із рештками мегалодона також знайшли луску та фрагменти зябер велетенської акули (родина Cetorhinidae), сучасні родичі яких досягають понад 10 метрів у довжину. Оскільки за формою хребці цієї акули відрізняються від хребців мегалодона, дослідники виключили можливість того, що знайдені хребці належали саме їй, і натомість припустили, що вона була здобиччю мегалодона.

Що вже відомо про мегалодонів

🦈 Велетенські розміри мали навіть дитинчата мегалодона, які народжувалися вже з довжиною тіла, як у дорослої білої акули. Це пояснили внутрішньоутробним канібалізмом.

🤷‍♀️ При цьому мегалодони виявилися стрункішими за сучасних білих акул, хоча раніше науковці вважали ці два види подібними через схожість їхніх зубів.

🥵 Мегалодони також виявилися теплокровними, тобто здатними підтримувати температуру тіла вищу, ніж в довкілля, але це могло прискорити їхнє вимирання через зміни клімату.