Генетики з’ясували, що причиною загибелі близько 300 тисяч солдатів Наполеона під час походу на Москву в 1812 році були не тиф і волинська гарячка, як вважали раніше. Натомість їх згубили хвороби зі схожими симптомами, які зазвичай не є смертельними, але виявилися такими в поєднанні з холодом і виснаженням. Це відкриття змінює уявлення про причини поразки Наполеона та сам підхід до діагностування захворювань у людей, які померли в давнину. Статтю з результатами опублікували на сайті препринтів bioRxiv.
Чому науковці засумнівалися в причині занепаду армії Наполеона?
Похід 600-тисячної армії Наполеона на Москву в 1812 році закінчився невдачею через те, що російські війська спершу спустошили місто, а пізніше оточили французьких солдатів, які в нього увійшли. Через це армія Наполеона відступила до польського кордону, дорогою втративши 300 тисяч солдатів, тобто приблизну половину свого складу. Причиною загибелі солдатів були холод, виснаження та хвороби, які ширилися серед військових.
Причиною занепаду армії Наполеона протягом довгого часу вважали дві основні хвороби. Перша — черевний тиф, спричинений бактерією Salmonella enterica підвиду enterica серовар typhi. Друга — волинська, або траншейна гарячка, спричинена бактерією Bartonella quintana, яку переносять платтяні воші. Це підтверджували записи тогочасних лікарів і попередні аналізи решток солдатів, загиблих у цьому поході. Однак міжнародна команда науковців на чолі з фахівцями Інституту Пастера засумнівалася у цьому, адже черевний тиф і волинська гарячка мають схожий з іншими захворюваннями перебіг, а в ДНК солдатів не шукали збудники інших хвороб.
Як виявили нових винуватців занепаду армії Наполеона?
Науковці аналізували ДНК із зубів 13 солдатів, похованих у Литві після того, як вони померли від хвороб під час походу Наполеона. Науковці застосовували метод генетичного аналізу, який дозволив їм одночасно порівнювати досліджувані геноми з ДНК збудників різних хвороб. Завдяки цьому вони виявили два основних патогени в рештках солдатів — бактерії Salmonella enterica та Borrelia recurrentis.
Перша бактерія спричиняє паратиф C — хворобу зі схожими, однак не ідентичними до черевного тифу симптомами. Хоча вона належить до того ж виду, що й збудник черевного тифу, але аналіз ДНК виявив саме той підвид, що спричиняє паратиф, а не черевний тиф. У солдатів також не знайшли слідів бактерії Rickettsia prowazekii, яка спричиняє епідемічний висипний тиф, що також вважали причиною загибелі французьких солдатів. Друга виявлена бактерія, B. recurrentis, спричиняє поворотний тиф — хворобу зі схожими на волинську гарячку симптомами, яку теж переносять воші.
Що змінює це відкриття в історії та медицині?
Хоча паратиф і поворотний тиф самі по собі не є смертельними захворюваннями, вони могли стати такими для виснажених тривалим походом, холодом і голодом французьких солдатів. Їх виявлення у рештках змінює підхід до діагностування давніх хвороб: якщо раніше науковці спиралися на описані симптоми та шукали ДНК збудників відповідних їм смертельних хвороб, то тепер звертатимуть увагу й на ті хвороби, які не обов’язково призводять до смерті.
Однак науковці зауважують, що проаналізували ДНК лише 13 з близько 3000 похованих у Литві солдатів Наполеона. Тож подальший аналіз може виявити інші захворювання, які доклалися до занепаду 300-тисячної армії. Їхній підхід зможуть застосувати для дослідження історії інших хвороб, наприклад, чуми та віспи в Америці, куди ці хвороби завезли європейці.
Як досліджують минуле сучасних хвороб
🛀 Хвороби не оминули й самого французького імператора — Наполеон мав хворобу шкіри, яку лікував ваннами з миш’яком і морськими солями.
🦠 Ще до тифу в Європі фіксували спалахи сифілісу, який вважають завезеним з Америки. І найдавніший збудник цієї хвороби віком 2000 років дійсно знайшли в Бразилії.
🦟 Водночас найдавніші сліди малярії, яка загрожує людям і зараз, виявили в рештках чоловіка з Гімалаїв — їм 5600 років і вони на кілька тисячоліть старші за найдавнішу письмову згадку хвороби.