Генетики знайшли найдавніші сліди ДНК збудника малярії у людських рештках віком приблизно 5600 років, тоді як попередні дослідження фіксували сліди цієї хвороби у рештках, що датуються першим-другим століттям нашої ери. Їм також вдалося знайти ДНК одного зі збудників малярії у рештках віком на кілька тисячоліть старших за першу письмову згадку малярії в текстах Гіппократа, які датуються V-IV століттям до нашої ери. Дослідження опублікували у журналі Nature.
CDC / WIkimedia Commons
Що ще вдалося дізнатися про малярію?
Дослідники шукали в рештках частини геному трьох збудників малярії: Plasmodium falciparum, P. vivax та P. malariae. Для цього вони використали метод полімеразної ланцюгової реакції, який дозволяє збільшити кількість ДНК у зразку для подальшого аналізу. Далі науковці створили бібліотеки послідовностей виділеної з решток ДНК та ідентифікували 36 випадків малярії у людей з різних історичних епох.
Однією із найприголомшливіших знахідок була ідентифікація P. falciparum у рештках чоловіка з Гімалаїв, куди, як вважалося, не сягнуло поширення малярії. Науковці припустили, що чоловік заразився на території Індії, а тоді повернувся додому, де швидше за все помер від хвороби. Вони також виявили, що поява у Південній Америці P. vivax була пов’язана з першими колоністами, а P. falciparum — з початком торгівлі людьми з Африки. Це відкриття допоможе зрозуміти, як поширювалася малярія та як протидіяти її епідеміям зараз.
- Раніше науковцям також вдалося простежити за спільною еволюцією людей та їхніх патогенів, зокрема, збудників туберкульозу, сифілісу та прокази.