Модифікація імунних клітин Т-лімфоцитів прямо в організмі пацієнтів позбавила чотирьох людей множинної мієломи — злоякісного новоутворення з клітин кісткового мозку. Вона є альтернативою уже схваленій клітинній терапії, для якої в пацієнта спершу забирають частину лімфоцитів, потім модифікують їх за межами організму, після чого повертають назад у кров. Новий підхід може суттєво здешевити клітинну терапію та зробити її швидшою, адже зараз пацієнтам потрібно щонайменше місяць очікувати, поки їхні клітини модифікують. Результати дослідження представили на щорічних зборах Американської асоціації гематологів, повідомили в Science.
Як імунну систему змушують боротися з раком?
Щоб змусити імунні клітини Т-лімфоцити боротися з пухлинами, науковці створили CAR-T клітинну терапію. Цей підхід наділяє лімфоцити рецепторами, завдяки яким вони можуть розпізнавати та знищувати ракові клітини. Однак для цього методу в пацієнта мають відібрати частину імунних клітин, наділити їх необхідними генами, за допомогою хімієтерапії знищити ті лімфоцити, що залишилися в організмі, а потім повернути модифіковані клітини назад в організм.
Оскільки цей підхід складний, може коштувати сотні тисяч доларів, а деякі пацієнти помирають протягом підготовчого періоду, науковці запропонували модифікувати імунні клітини просто в організмі пацієнтів. Для цього використовують вірус, що несе необхідний ген і рецептор до Т-лімфоцитів, зв’язуючись з імунними клітинами та націлюючи їх на ракові клітини. Такий підхід випробували на чотирьох пацієнтах у липні, але в них зафіксували суттєві побічні ефекти, що свідчить про недосконалість технології. Науковці з Королівської лікарні принца Альберта в Сіднеї провели нове випробування цього методу.
Як модифікували імунні клітини всередині організму пацієнтів?
Як і в попередньому дослідженні, науковці використали лентивірус — вірус того ж роду, до якого належить ВІЛ. У геном цього вірусу ввели гени для модифікації Т-лімфоцитів, а на поверхні створили рецептор, за яким імунні клітини могли його розпізнати та зв’язати. Дозу такого вірусу ввели чотирьом пацієнтам із множинною мієломою, які не піддавалися іншому лікуванню. За місяць після терапії в жодного з пацієнтів не виявили ракових клітин у кістковому мозку, а в одного пацієнта, за яким спостерігали найдовше, рак не повернувся й за п’ять місяців.
При цьому в пацієнтів спостерігали менше побічних ефектів, ніж під час традиційної клітинної терапії та попередніх спроб модифікації імунних клітин в організмі пацієнтів. Зокрема, у трьох пацієнтів виник синдром вивільнення цитокінів — запальна імунна відповідь, яка може призводити до гарячки, болю в м’язах і суглобах і навіть сплутаності свідомості. Але симптоми цього синдрому були легкими та зникли після лікування, тоді як класична клітинна терапія може призводити до серйозних пошкоджень тканин і навіть смерті в деяких пацієнтів.
Як новий підхід змінить лікування раку?
Попри успіхи нової терапії, потрібні подальші клінічні дослідження та триваліші спостереження за пацієнтами, щоб впевнитися в безпечності підходу. Адже як лентивіруси, так і саму клітинну терапію вже підозрювали в спричиненні нових випадків раку. Але, як вважають науковці, модифікація імунних клітин в організмі пацієнтів — це необхідний крок для розвитку кращих методів лікування раку. Тож дослідники продовжують розвивати методи такої терапії, зокрема доставку необхідних генів до клітин за допомогою наночастинок, яку випробували для пацієнтів із системним червоним вовчаком.
Як ще застосовують клітинну терапію
🧠 Наразі найдовшої ремісії за допомогою клітинної терапії вдалося досягти в пацієнтки, яку лікували від нейробластоми ще 18 років тому.
🩸 Експериментальна клітинна терапія, для якої використали модифіковані клітини від стороннього донора, позбавила 12-річну дівчинку-британку важкої лейкемії.
🚶♂️ Клітинну терапію використали навіть для повернення людям здатності ходити: її застосували до пацієнтів, у яких параліч виник через автоімунні захворювання.