Вечірниця велика упіймала і з’їла мігруючу вільшанку в польоті, вперше підтвердивши здогадки вчених про те, що ці кажани полюють на співочих птахів. Спостереження зробили завдяки високотехнологічній мітці самки кажана, яка летіла над Іспанією в березні 2023 року, що дозволило реконструювати нічне полювання тварини. Дані показали, що кажан переслідував, убив і спожив птаха, одночасно використовуючи ехолокацію. Дослідження опубліковане у журналі Science.
Які методи дозволяють зафіксувати нічну поведінку кажанів?
Великі вечірниці (Nyctalus lasiopterus) — одні з найбільших і найрідкісніших кажанів Європи — зазвичай харчуються м’ясистими комахами, як-от жуками чи молями. Однак попередні дослідження, у яких аналізували ДНК з екскрементів кажанів, показали, що деякі особини полюють на співочих птахів, набагато більших за звичну здобич. Роблять вони це під час весняних і осінніх міграцій, коли птахи активні вночі. Такі спостереження кинули виклик усталеним уявленням про харчову поведінку великих вечірниць і поставили перед науковцями питання, як і чому ці нічні хижаки почали полювати на птахів.
Однак, вивчати великих вечірниць непросто через їхню нічну активність і здатність долати великі відстані. Тому науковці біологічної станції Доньяна, іспанського підрозділу Національної дослідницької ради, встановили на кажанів датчики для фіксування висоти польоту, рухів тварини та навколишніх звуків.
Що показав запис нічного полювання?
Дослідники проаналізували записи про нічне переміщення й полювання 14 особин вечірниць, зокрема самки великої вечірниці, зафіксувавши її нічне полювання на мігруючу вільшанку (Erithacus rubecula). На основі цих даних вони реконструювали політ: кажан піднявся на висоту 1207 метрів, зблизився з птахом і пікірував, видаючи ехолокаційні сигнали серед звуків боротьби. Коли кажан наблизився до землі, птах видав низку писків, після чого замовк. Протягом двадцяти трьох хвилин запис фіксував, як ехолокаційні писки чергувалися зі звуками жування й хрускоту, навіть під час польоту. Кажан фактично кричав з повним ротом, і пропорційно до розміру їхнього тіла звуки великих вечірниць є одними з найгучніших, відомих вченим.
Для підтвердження виду здобичі дослідники порівняли крики птаха з існуючими записами співочих птахів і встановили збіг із криками вільшанки. Додатково вони проаналізували відірвані пташині крила, знайдені на відомих мисливських угіддях великих вечірниць, і тестування ДНК виявило наявність слини кажанів на крилах. Це підтверджує гіпотезу, що кажани, як і під час полювання на комах, відкушують і викидають крила птахів після вбивства здобичі, ймовірно, щоб зменшити вагу під час перекусу в повітря.
Що дає нове відкриття про великих вечірниць?
Завдяки новим спостереженням стало зрозуміло, що великі вечірниці мають високу поведінкову гнучкість: хоча їхня звична здобич — комахи, вони здатні використовувати нетипові ресурси, як-от співочих птахів, коли виникає така можливість. Це відкриває нові перспективи для розуміння здатності нічних хижаків адаптуватися до змін у довкіллі та коливань популяцій здобичі, що може бути важливим для збереження рідкісних видів.
Технологія відстеження польоту й поведінки кажанів створює нові можливості для майбутніх досліджень екологічної гнучкості й реакції на зміни середовища нічних ссавців для науковців у всьому світі. Хоча більшість видів нічних кажанів занадто малі для носіння таких міток, розвиток легших датчиків може дозволити вивчати і їхню поведінку.
Які незвичні відкриття про кажанів робили науковці
🪲 Австралійських кажанів, які зазвичай полюють на комах, помітили за полюванням на інших, менших за них кажанів.
🦇 Кажани виявилися здатними знаходити шлях додому навіть із заплющеними очима, орієнтуючись лише за ехолокацією.
🐟 А от найдавніша спроба полювання на самих кажанів виявилася невдалою — на це вказали рештки риби, що вдавилася кажаном.