Нейробіологи вперше експериментально дослідили нейробіологічну основу моральної непослідовності — коли люди проголошують моральні принципи, але самі їх не дотримуються. Як виявилося, така непослідовність пов'язана з меншою активністю ветромедіальної префронтальної кори — ділянки головного мозку, що бере участь у прийнятті рішень, та слабшою її взаємодією з іншими мережами мозку. Через це під час прийняття рішень мозок непослідовних людей опрацьовує менше пов’язаної з ситуацією інформації, тож вони усвідомлюють зміст своїх моральних принципів, але не можуть застосувати їх до самих себе. Дослідження опублікували в журналі Cell Reports.
Активність однієї ділянки мозку визначила, чи будуть люди дотримуватися своїх же моральних принципів. GIPHY
Що науковці досі не знали про непослідовність у моралі?
Психологи давно знали, що люди часто судять інших за вищими моральними стандартами, ніж ті, якими користуються самі. У таких випадках моральність людини проявляється у моральних судженнях, тобто її думці про поведінку інших, і моральних рішеннях, тобто тому, як людина сама поводиться у спірній ситуації. Найбільш поширеною теорією є те, що моральні рішення люди приймають в ситуаціях, коли особисто зацікавлені в результаті, тоді як моральні судження самі по собі не мають наслідків для того, хто їх висловлює. Інші дослідники припускали також, що непослідовні люди не дуже розуміють зміст власних моральних переконань, тож не здатні застосувати їх на практиці.
Водночас нейробіологічні механізми непослідовності досі лишалися недостатньо незрозумілими. Більше ранні дослідження показали, що у прийнятті моральних рішень ключову роль відіграє вентромедіальна префронтальна кора. Вона бере участь у формуванні соціальних оцінок та впливає і на те, як ми міркуємо про мораль, і на те, які рішення приймаємо. Окрім цього, вона виконує роль хабу — збирає та зважує релевантну інформацію від інших ділянок мозку. Тож американсько-китайська команда науковців на чолі з фахівцями Науково-технічного університету Китаю припустила, що, чим вища активність вентромедіальної префронтальної кори у процесі висловлення моральних суджень та прийняття моральних рішень, тим більш послідовною буде людина, і навпаки.
Як досліджували нейробіологічну основу моральної непослідовності?
Усього науковці провели два експерименти за участі 58 і 52 людей. У першому вони досліджували, як пов’язані моральна непослідовність і робота мозку, а в другому — з’ясовували, чи можна вплинути на розрив між судженнями та діями, змінивши активність вентромедіальної префронтальної кори. Під час обох експериментів люди знаходилися у сканері, що вимірював активність різних ділянок мозку.
Перший експеримент відбувався у два етапи. На одному з них досліджувані мали можливість збрехати, щоб отримати більше грошей. На другому — цих же людей просили з позиції третьої особи оцінити, чи є подібна брехня прийнятною. В цьому експерименті майже дві третини учасників збрехали заради грошей, але під час опитування лише третина з них назвала брехню морально допустимою.
У другому експерименті дослідники застосували неінвазивну стимуляцію мозку, яка тимчасово порушила зв’язки у вентромедіальній префронтальній корі та пов’язаних мережах. Після 30 хвилин стимуляції учасники виконували ті самі два завдання, що й у першому експерименті. Після стимуляції вентромедіальної кори, розрив між словами та діями став іще більшим, ніж у першому експерименті. Під час прийняття рішення у непослідовних учасників експерименту спостерігали нижчу активність у вентромедіальній корі, а також ця ділянка менше взаємодіяла з іншими зонами мозку, що беруть участь в обробці вигоди та морально значущої інформації. Водночас під час міркувань про мораль, активність вентромедіальної кори у послідовних та непослідовних учасників не відрізнялася.
Чому люди поводилися непослідовно?
Загалом у практичній ситуації на рішення людей найсильніший вплив мав розмір вигоди, а у теоретичній — люди більше зважали на сам факт нечесності. Дослідники дійшли висновку, що непослідовні люди, ймовірно, усвідомлювали моральні принципи не гірше за інших, але не застосовували їх щодо себе. Цілком імовірно, що їхній мозок використовував недостатньо даних під час прийняття рішення в ситуації зі спірною мораллю. Утім, дослідники не змогли сказати, чи така «недостатність даних» виникає внаслідок виключно біологічних особливостей мозку, чи вона є частиною життєвої стратегії.
Як різні ділянки мозку впливають на поведінку та стан людини
🧲 Завдяки магнітній стимуляції однієї з ділянок префронтальної кори головного мозку науковцям вдалося покращити пам’ять у людей.
🧠 Дослідники також не лише знайшли ділянку, відповідальну за самоконтроль, але й розробили алгоритм для відстеження моментів, коли цю ділянку треба стимулювати.
⚡️ Пристрій для домашньої електричної стимуляції лобної частки мозку допоміг пацієнтам зменшити симптоми депресії, особливо якщо їм не допомагали ліки.
🚭 А в дослідженні на пацієнтах, які легко кинули палити після ушкодження мозку, науковці знайшли нейромережу, відповідальну за залежності.