Астрономи знайшли «шрам» на поверхні зорі білого карлика, що утворився після того, як світило знищило одну зі своїх планет. «Шрам» є скупченням металів на зорі, і його відкриття допомогло астрономам краще зрозуміти, як зірки, які завершують життя, руйнують тіла навколо себе. Про «шрам» розповідає Європейська південна обсерваторія. Стаття науковців опублікована у The Astrophysical Journal Letters.
👋 Слідкуйте за наукою разом з нами — підписуйтеся на наш телеграм та інстаграм, буде цікаво!
Як зорі нищать свої планети?
Більшість зір у Всесвіті завершать життя як білі карлики — зорі, що не мають палива для термоядерних реакцій, а тому повільно остигають у космосі. Але крім долі самих зір, астрономів непокоїть і те, що стається із планетами навколо них, адже колись і наше Сонце стане таким світилом. Раніше науковцям вдавалося виявляти на білих карликах забруднення, яке не могло потрапити на них жодним іншим чином, як після руйнування сусідніх планет.
Вважається, що ці частинки планет втрапили в атмосферу зірок ще до того, як вони стали білими карликами. Цьому етапу еволюції передує етап червоного надгіганта, коли зірка настільки збільшується у розмірах, що поглинає близькі планети. Наприклад, Сонце на етапі гіганта розшириться до розмірів орбіти Венери. Але знань про те, як це сміття потрапляє на зорі, як на них розподіляється, і як довго зберігається, досі не вистачає. Хоча це допомогло б навіть оцінити, якими були планетні системи до руйнування. Нові підказки знайшли астрономи завдяки комплексу Дуже великого телескопа.
Про що розказав «шрам» на зірці?
«Шрам» знайшли на білому карлику WD 0816–310, який знаходиться на відстані 64 світлових років від нас. У його атмосфері раніше виявляли метали, як-от кальцій, залізо і магній, які свідчать про рештки зруйнованої планети. Але тепер виявилося, що ці рештки не просто розкидані по WD 0816–310, а зосереджені біля одного з полюсів зорі. Це з'ясувалося завдяки тому, що астрономи спостерігали за карликом протягом часу, за який він обертається.
На думку вчених, такий розподіл металів свідчить про те, що на нього впливає магнітне поле WD 0816–310. Детальний аналіз кількості цих металів підказує, що на зорі містяться рештки тіла діаметром щонайменше як 500 кілометрів, що можна порівняти із великими астероїдами у Сонячній системі. Вчені сподіваються, що їхнє відкриття допоможе ефективніше виявляти забруднені планетним матеріалом зорі, враховуючи їхнє магнітне поле. Це допоможе краще зрозуміти, що чекає на планети після смерті їхніх батьківських зір.
- На Сонце неминуче чекає перетворення на білого карлика. Але розрахунки підказують, що це не зачепить Юпітер і Сатурн, орбіти яких можуть навіть не змінитися після смерті світила.
- Але врятуватися зможе і Земля, щоправда, з імовірністю у всього 0,28 відсотка — за умови, що нашу планетну систему порушить вторгнення міжгалактичної зорі.