Американські науковці продемонстрували, що волосся у людей справді може сивіти внаслідок стресу. Навіть більше, з'ясувалося, що з покращенням емоційного стану людини сивіння може змінитися відростанням нормально забарвленого волосся. Таким чином це перше дослідження, яке вказало на оборотний характер сивіння, що може призвести до розроблення терапії проти раннього знебарвлення волосся. Результати оприлюднені в журналі eLife.
Getty
Чому вивчали сивину?
Люди неспинно старіють і однією із найпомітніших трансформацій, пов'язаних із цим, є втрата кольору волосся з перетворенням його на сиве. Коли людина почне сивіти, дуже індивідуальне питання, яке залежить від багатьох факторів, як-от генетичних даних або поведінкових особливостей. Здебільшого перші білі внаслідок втрати пігменту меланіну волосини з'являються між третім і четвертим десятком життя. Але вчені все ще не знають, чому волосся взагалі сивіє. Попри популярні в суспільстві історії про сивіння за один дуже стресовий день, зв'язок емоційного напруження із сивиною підтверджений наразі лише в дослідах на мишах. Головним чином дослідженню на людях завадила відсутність точних методів оцінювання зміни кольору волосся, але вчені з Колумбійського університету в новій роботі повідомляють, що створили методику для вивчення сивіння в масштабі до волосини.
Що розробили вчені?
Підхід науковців дещо нагадує вивчення давнього клімату за допомогою річних кілець дерев. Однак у цьому випадку вчені, знаючи середню швидкість зростання волосся, зіставляли зміну кольору волосин із життєвими подіями, що відбулися з людьми у відповідний час.
У дослідженні взяли участь чотирнадцять здорових людей, чий вік у середньому склав 35 років. Їх просили регулярно заповнювати «щоденник стресу», у якому необхідно було оцінювати кожен тиждень за рівнем пережитого стресу. Відтак вчені відібрали в учасників 397 зразків волосся. Кожну волосину розділили на фрагменти довжиною в одну двадцяту міліметра, яка відросла приблизно за одну годину, і детально розглянули.
Який результат дослідження?
Дослідники з'ясували, що волосини по всій довжині неоднорідно пігментовані. При цьому сиві ділянки волосин росли приблизно у той час, коли учасники дослідження повідомляли про переживання стресових подій. Це означає, що стрес справді міг порушити нормальний процес вироблення меланіну й сприяти знебарвленню волосся. Але що важливіше, за сивими ділянками іноді слідували молодші звичайно забарвлені, тобто сивіння виявилося оборотним процесом.
Після цього автори проаналізували білковий склад волосин по всій довжині та помітили, що зміни в 300 білках пов'язані з сивиною. Сивим ділянкам також притаманні 13 білків, яких не знайшли на темних. А ще у волосинах, що сивіють внаслідок стресу, суттєво збільшується експресія генів, які регулюють роботу мітохондрій. Ця робота вперше продемонструвала зв'язок стресу та сивіння через зміну в роботі мітохондрій. Математична модель авторів вказує, що волосся повинно пройти через певний поріг, перед тим як почати сивіти безповоротно. У середньому віці, коли волосся фізіологічно вже наближене до цього порогу, стрес може його підштовхнути до початку сивіння, але після усунення стресового фактора темний колір ще може повернутися.