Зменшення чисельності амфібій у Центральній Америці пов'язане зі збільшенням частоти малярії у місцевого населення. До такого висновку дійшли вчені, коли зіставили хвилі скорочення чисельності земноводних через поширення серед них смертельного патогену та частоту малярії за останні десятиліття. Дослідження вийшло в журналі Environmental Research Letters.
gary tresize / Unsplash
Що вбиває амфібій?
Завдяки стрімкому розвитку людина зараз максимально віддалена від природи. Але водночас вона продовжує сильно залежати від неї і занепокоєння екологів стосовно скорочення біорізноманіття стосуються не лише збереження рідкісних видів, а й нашого добробуту. А в новій роботі дослідників Каліфорнійського університету в Дейвісі та їхніх колег зі США й Панами з'ясувалося, що й нашого здоров'я.
Вчені займалися питанням скорочення чисельності амфібій, які представляють клас наземних хребетних із найбільшою кількістю зникомих видів (близько 41 відсотка видів невдовзі може щезнути). Однією з основних причин цього скорочення називають людську діяльність, утім вагомий внесок роблять і патогени, зокрема мікроскопічний гриб Batrachochytrium dendrobatidis. Він призвів до вимирання щонайменше 90 видів земноводних і наблизив до зникнення ще 411 видів в усьому світі. А оскільки амфібії є важливими регуляторами чисельності комах, у тому числі переносників захворювань, вчені зацікавилися, як втрата цих тварин впливає на поширеність трансмісивних інфекцій.
Як шукали зв'язок між біорізноманіттям і нашим здоров'ям?
Дослідження стосувалося регіону Центральної Америки, де із 1980-х років спостерігають суттєвий спад чисельності амфібій і проводять моніторинг поширеності інфекції. Тож науковці зіставили дані про спалахи B. dendrobatidis, смертність земноводних, а також частоту малярії, що її переносять комарі, у людей на досліджуваній території у період 1980-2000-х років. Для цього використали дані екологічних досліджень, супутникових знімків покриття території деревами та інформацію про захворюваність від місцевих органів охорони здоров'я.
Розрахунки показали, що після кожної хвилі зменшення чисельності амфібій через патогенний гриб слідувало зростання кількості випадків малярії протягом кількох наступних років. Зростання полягало у додаткових 0,76-1,1 випадках малярії на 1 000 осіб населення. Це суттєве значення, якщо врахувати, що максимальна частота малярії, яку фіксували під час дослідження складала 1,1-1,5 випадку на 1 000 осіб. Та приблизно за вісім років ефект зникав. Імовірно, це люди пристосовувалися до збільшення кількості випадків малярії, активніше використовуючи інсектициди та інші методи захисту.
Якщо з вимиранням амфібій була більш-менш зрозумілою ситуація в останні роки, то стан рептилій визначили лише нещодавно. Але результати виявилися теж не втішними — близько 28 відсоткам усіх відомих видів плазунів загрожує зникнення.