При взаємодії матері та її немовляти спостерігається синхронізація нейрональної активності в окремих частинах їхнього мозку, яка проявляється суттєво менше при взаємодії незнайомої жінки із дитиною. Однак можливість відчувати дитиною запах своєї матері нівелює відмінності в силі синхронізації мозкової активності, зазначається у статті ізраїльських та канадських вчених у журналі Science Advances. Ймовірно, здатність впливати на мозок і поведінку дитини через хімічні сигнали є пристосуванням матерів для сприяння соціалізації дитини та її колективного виховання.
Sarah Chai / Рexels
Звідки ідея вивчати вплив запаху матері на мозок немовлят?
У житті ссавців важливе місце належить запахам. Часто це основний сигнал, який дає їм змогу добувати собі поживу. А ще, завдяки запахам тіла тварини ефективно здійснюють комунікацію: повідомляють про свою присутність, або навпаки, маскуються від хижаків та конкурентів, виявляють агресію до себе або самі її проявляють, шукають і приваблюють партнера тощо. У людей нюх теж відіграє важливу роль, насамперед через можливість визначати якість харчових продуктів. А ось щодо того, наскільки значний вплив запахів тіла на людську поведінку й комунікацію, відповідь наразі неоднозначна.
При спілкуванні люди головним чином покладаються на зоровий контакт, який проявляється на дуже ранньому етапі розвитку. Навіть новонароджені демонструють схильність звертати увагу на обличчя, особливо на очі, людей. А при спогляданні одне одного дорослим і немовлям, зі звертанням уваги на міміку, сміх, вокалізацію тощо, у них спостерігається синхронізація мозкової активності. Зважаючи на те, що запах матерів може посилювати пильність немовлят до облич та схильність до підтримання зорового контакту, дослідники Університету Райхмана та Університету Монреаля зацікавилися, чи може сам запах сприяти синхронізації нейрональної активності між дітьми та дорослими — власними батьками або ж чужинцями.
Як визначити мозкову активність дітей у відповідь на запахи?
У дослідження включили дані про 62 пари учасників, які складалися із матері та їхньої дитини віком у середньому сім місяців. На початку дослідження вчені зібрали запахи матерів для наступних дослідів. Для цього вони видали жінкам бавовняні футболки, які попросили носити протягом двох ночей, уникаючи перед їх одяганням використання дезодорантів, мила, шампуню та інших ароматичних речовин, щоб тканина увібрала природний запах тіла.
Відтак дослідники спостерігали за взаємодіями немовлят зі своїми та чужими матерями однакового віку. Під час дослідів на голові учасників (дорослих і дітей) був шолом для електроенцефалографії, щоб відстежувати мозкову активність у процесі взаємодій.
Спочатку вчені реєстрували, що відбувається під час взаємодії дітей зі своїми матерями, якщо обоє учасників повернуті одне до одного спиною або обличчям. Далі перевіряли, що зміниться, якщо учасниками взаємодії обличчям до обличчя буде немовля та чужа мати, але при цьому біля дитини буде наявна або відсутня футболка із запахом рідної матері.
Схема проведення експерименту. А - відбір запаху матері, В - сценарії взаємодії матері з дитиною, С - сценарії взаємодії незнайомки з дитиною. Помаранчевим відмічено футболку із запахом матері, а жовтим - чисту футболку без запаху. Yaara Endevelt-Shapira et al. / Science Advances, 2021
Як поводилися діти під час дослідів та як реагували на запах матері?
У дослідах, де дитина та мати сиділи спиною одне до одного, немовлятам було важко зберігати спокій. Натомість вони демонстрували менше дискомфорту, коли могли зустрітися із матір'ю поглядом. Крім цього, синхронізація мозкової активності за можливості бачити одне одного була суттєво більшою. Вона стосувалася тета-ритмів правої центральної ділянки мозку матері та правої потилично-скроневої ділянки мозку дитини.
Ілюстрація ділянок мозку дорослої жінки й дитини, які синхронізуються при взаємодії. Yaara Endevelt-Shapira et al. / Science Advances, 2021
При взаємодії дитини з рідною матір'ю в учасників спостерігалася значно більша нейрональна синхронізація, ніж при взаємодії з незнайомою жінкою. Однак наявність поблизу немовляти футболки матері сприяло збільшенню синхронізації у процесі соціальної взаємодії до рівня, що не відрізнявся від такого при взаємодії матері з дитиною.
За наявності футболки матері діти демонстрували посилену візуальну пильність, яка корелювала із рівнем синхронізації: збільшення зорової уваги до незнайомки за впливу запаху матері було пов'язаним зі зростанням нейрональної синхронізації у тих же ділянках, що і в дослідах з матерями. Відчуття немовлям запаху матері також сприяло більшій його задоволеності, яка проявлялася у сміхові та іншій позитивній вокалізації, а також більшим заохоченням до взаємодії. Хоча ці фактори не корелювали із силою синхронізації.
Автори припускають, що запах матері діє заспокійливо на немовлят, а тому допомагає їм досліджувати навколишнє середовище і, що не менш важливо, взаємодіяти із членами групи, розвиваючи соціальні навички. Ймовірно, у людей у процесі еволюції виникло пристосування, яке дає змогу матерям через хімічні сигнали впливати на мозок і поведінку своїх немовлят, сприяючи їхній соціалізації, а водночас — залученню до виховання дітей інших членів групи.
Одне з нещодавніх досліджень вказує, що не лише хімічна сполука тіла матерів має вплив на немовлят, а й летка речовина, що виділяється новонародженими, може робити жінок агресивнішими, а чоловіків, навпаки, стриманішими.