Єгипетському фараону з XVI століття до нашої ери створили цифрове обличчя

Давньоєгипетський фараон Таа II Секененра, що правив і помер у 1500-х роках до нашої ери, отримав цифрову версію свого обличчя. Команда з археолога та 3D-художника використала криміналістичну техніку відтворення рис обличчя людини за параметрами її черепа, щоб проаналізувати муміфіковані рештки фараона. Зрештою вдалося отримати декілька реконструкцій зовнішності чоловіка, зокрема з ідентифікованим розташуванням ударів сокирами по голові, від яких він загинув. Результати опубліковані у журналі OrtogOnLineMag.

Реконструкція обличчя фараона Таа II Секененри. Cicero Moraes, Michael Habicht / OrtogOnLineMag, 2024

Реконструкція обличчя фараона Таа II Секененри. Cicero Moraes, Michael Habicht / OrtogOnLineMag, 2024

Що відомо про фараона з новим обличчям?

Фараон Таа II Секененра, якого ще називають «хоробрим», правив в особливо ворожий період історії Єгипту, коли частина його була окупована азійськими загарбниками гіксосами. Про нього збереглося небагато свідчень, однак чи не найвідомішою є історія про те, як цар гіксосів надіслав Секененрі повідомлення з вимогою знищити озеро з бегемотами на території Таа, оскільки галас від тварин долинав до його палацу та заважав йому спати. Сам Секененра також відомий воєнними сутичками з азійським правителем, під час однієї з яких він і отримав фатальні поранення в голову у віці близько 40 років.

Реконструкція обличчя фараона Таа II Секененри зі смертельними пораненнями у голову. Cicero Moraes, Michael Habicht / OrtogOnLineMag, 2024

Реконструкція обличчя фараона Таа II Секененри зі смертельними пораненнями у голову. Cicero Moraes, Michael Habicht / OrtogOnLineMag, 2024

Кому ще відтворили обличчя

𓂀 Реконструювати обличчя вдалося й фараону Рамсесу II, що був одним із наймогутніших правителів Єгипту

👩🏽‍🦲 Оцінити зовнішність дозволили й рештки чоловіка з Єгипту, який жив аж 30 000 років тому

👩🏽 Ще старіші останки, жінки, що жила 45 000 років тому, теж не стали на заваді реконструкції

🐉 А китайському імператору з VI століття зовнішність відновили не стільки за черепом, як за даними його ДНК