Німецькі та австралійські науковці провели метааналіз для визначення величини впливу музики на ментальне здоров'я людей. Огляд 26 наукових праць вказує, що прослуховування або створення музики пов'язано з кращим самопочуттям — і коли це є самостійним втручанням, і коли є доповненням до стандартної терапії. Автори порівнюють ефект музики із мінімальним середнім впливом на самопочуття фізичних тренувань та схуднення. Про це вони зазначають у JAMA Network Open.
Burst / Pexels
Чому зосередилися на музиці?
Музика має велике значення в житті багатьох людей: вона може допомогти пережити важкі періоди чи просто підняти настрій й утримати мотивацію під час нудних занять. При цьому немає значення, чи ми її слухаємо або ж творимо, наприклад, співаючи. Всесвітня організація охорони здоров'я навіть рекомендує музику (разом із іншими видами мистецтва) як дієвий спосіб запобігання та частково лікування ментальних захворювань. Всупереч цьому, невідомо, наскільки великий вплив чинить музика на наш добробут, особливо, якщо порівнювати її з іншими видами втручань. А це важливо з огляду на доцільність її впровадження в терапевтичні підходи, основані на доказовій медицині. Тому науковці з Ганноверського університету музики та Університету Нового Південного Вельсу спробували розібратися у тому, наскільки все ж «лікує» музика.
Як розібратися у впливі музики на ментальне здоров'я?
Короткий опитувальник здоров'я SF-36, який складається із 36 пунктів, та його скорочена форма SF-12, яка містить 12 пунктів, є широко застосовуваними інструментами для оцінювання задоволеності життям у пацієнтів. Він довів свою валідність, чутливість та надійність у різних варіаціях та на різних мовах. Тож автори вирішили орієнтуватися при дослідженні саме на результати цього опитувальника. Вони провели метааналіз із оглядом доступної наукової літератури, що стосувалася б вивчення впливу музики на людину й використовувала SF-36 або SF-12 для визначення якості життя учасників.
Усього у такий спосіб було відібрано 26 досліджень, у яких разом взяли участь 779 учасників із більш ніж 10 країн світу. Із них 22 проводилися на клінічній популяції та 4 — на здоровій, а більшість (61 відсоток) мали високу або середню якість доказів. 10 досліджень зосереджувалися на прослуховуванні музики, 7 — музичній терапії, 8 — співі, 1 — музиці госпел.
То що з нами робить музика?
Автори отримали середньої якості докази, що музика справді пов'язана з кращим ментальним та фізичним самопочуттям. Воно проявлялося у збільшенні суми балів за опитувальниками у середньому на 2,95 для ментального аспекту та 1,09 — для фізичного. А втім, клінічно значущою автори називають відмінність у щонайменше 3 бали.
Дещо суттєвішими виявилися результати при порівнянні впливу музики із іншими втручаннями в рамках восьми досліджень. Так, доповнення стандартної терапії музикою пов'язували з покращенням результатів ментального оцінювання у середньому на 3,72 бала, але для показника фізичного самопочуття помітного ефекту не виявили. Величина ефекту не суттєво змінювалася у залежності від типу або частоти впливу музики на людину, і автори порівняли його із мінімальним середнім позитивним ефектом від таких інших втручань, як фізичне тренування та схуднення.
Тож науковці вважають, що музика може бути привабливим та доступним втручанням для доповнення або заміни інших терапевтичних заходів у певної категорії пацієнтів. Але зважаючи на обмеження цієї роботи, для кращого розуміння явища слід провести більше досліджень. Наприклад, воно нічого не говорить про те, музика якого типу і в якій формі має більший ефект, і в яких випадках вона дає кращі результати.