Викопні ракоскорпіони дихали повітрям

auntspray / depositphoto

Палеонтологи дослідили скам'янілість віком 340 мільйонів років виду Adelophthalmus pyrrhae, що належить до вимерлих морських ракоскорпіонів, та виявили трабекули на дихальних пластинах. Це свідчить про те, що ракоскорпіони були здатні дихати повітрям. Стаття про це доступна у журналі Current Biology.

Хто такі ракоскорпіони?

Павукоподібні є другою за успіхом групою наземних тварин після комах і були одними з перших членистоногих, що успішно вийшли з моря на сушу. Викопні дані про цей перехід обмежені, а більшість копалин павукоподібних вперше з’являються вже у наземних скам’янілостях. Вважається, що павукоподібні еволюціонували від повністю водного предка. Евриптериди, або ракоскорпіони — сестринська клада наземних павукоподібних. Вони зазнали основні макроекологічні зрушення при переході від морського до прісноводного середовища протягом девонського періоду (420-358 років тому). Відкриття очевидно наземних слідів, залишених ракоскорпіонами, призвели до припущення, що вони були здатні виходити на сушу і, можливо, дихати повітрям. Але найближчим до ракоскорпіонів живим родичем є мечохвіст, який відкладає яйця на суші, проте не може дихати над водою. Тож вчені не знали, чи могли ракоскорпіони дихати повітрям.

Що знайшли палеонтологи?

Дослідникам вдалося вивчити органи дихання евриптерида виду Adelophthalmus pyrrhae. Для цього вони проаналізували скам’янілість віком 340 мільйонів років за допомогою комп’ютерної томографії. Ракоскорпіон, якого вони вивчали, був знайдений у Франції та зберігався в шотландському музеї протягом останніх 30 років. Виявилося, що зябри тварини складені з ряду пластин. Але на задній частині їх було значно менше, ніж на передній. Окрім того, вчені виявили наявність трабекул — невеликих перегородок, що з'єднують дихальні пластини. Такі елементи є у сучасних скорпіонів і павуків. Трабекули розпирають зябра, щоб вони не розірвалися, коли стають позбавлені води. Таким чином, ракоскорпіони могли дихати повітрям. Вчені вважають, що вони вийшли на сушу, щоб переміщуватися між водоймами. Вони також могли відкладати яйця в більш захищеному, безпечному середовищі, а потім мігрувати назад у відкриту воду.