Археологи знайшли в Іспанії тисячі тваринних кісток, що їх принесли до печери неандертальці приблизно 40 тисяч років тому. Дослідники вважають, що це було культурним явищем, за якого неандертальці наділяли рештки тварин символічним значенням, можливо, подібно до того, як сучасні мисливці ставляться до трофеїв, йдеться у журналі Nature Human Behaviour.
Череп степового бізона з печери в Іспанії. Enrique Baquedano et al. / Nature Human Behaviour, 2023
Що дивного у поведінці неандертальців?
Для багатьох людей неандертальці (Homo neanderthalensis) постають суттєво менш розвиненими за нас людьми. Підтриманню цієї думки сприяє і те, що більшість археологічних знахідок, пов'язаних із неандертальцями, стосуються таких основних практик як полювання, виготовлення інструментів чи використання вогню. Набагато рідкіснішими, а від того й менш зрозумілими, є знахідки, що висвітлюють символічні уявлення цих людей, як-от особливості поховання, вірування та мистецтво. Але саме таку знахідку описує команда дослідників з Музею археології та палеонтології мадридської громади разом з іспанськими й австрійськими колегами у статті, присвяченій печері Des-Cubierta у центральній Іспанії.
Що знайшли у печері?
Печеру поблизу річки Лозоя відкрили лише 2009 року. Вона має зигзагоподібну форму з шириною 2-4 метри та довжиною близько 80, що втратила стелю через ерозивні процеси. У третьому культурному шарі, вік якого оцінили щонайменше у 43 тисячі років, знайшли велику кількість слідів людей — загалом 1 421 ковадло, молот, нуклеус, відщеп та інші інструменти, із яких усі представляють неандертальську мустьєрську культуру. Частину виготовляли безпосередньо у печері, на що вказує наявність осколків. Там також розводили вогонь.
Але не менш цікавим є виявлення великої кількості кісток тварин у печері. Науковці нарахували 2 265 тваринних решток, більших за 2 сантиметри, із яких 1 616 змогли ідентифікувати. Найбільше було кісток копитних, як-от степового бізона (Bison priscus), тура (Bos primigenius), благородного оленя (Cervus elaphus), європейської сарни (Capreolus capreolus), вузьконосого носорога (Stephanorhinus hemitoechus) та диких коней (Equus ferus). Майже всі кістки були черепами, до того ж без щелеп, які належали тваринам із певним типом рогів. Їх білували поза межами печери і приносили вже майже обробленими.
Деякі з найкраще збережених кісток з печери. Enrique Baquedano et al. / Nature Human Behaviour, 2023
Навіщо неандертальцям стільки черепів у печері?
Одним із найбільш очевидних пояснень є те, що печера слугувала місцем забою. Однак це не узгоджується щонайменше з тим, що на локації не виявили малопоживних решток, властивих таким місцям, наприклад, плоских кісток. Натомість більш імовірною є версія про символічне значення тваринних решток для неандертальців.
Автори посилаються на сучасну практику зберігання та демонстрування трофеїв у мисливців. Схожу діяльність документували і в популяціях мисливців-збирачів та людських культурах по всьому світу. Те, що в неандертальській печері майже всі кістки належали рогатим тваринам, теж наводить на думку, що це мисливські трофеї, які навмисне збиралися в одному місці у великій кількості.
Судячи з двометрової товщини третього шару, так робили протягом років, десятиліть, а може й століть. Отже, поведінка передавалася наступним поколінням, будучи важливим культурним явищем. Можливо, це була своєрідна інтерпретація пов'язаності неандертальського суспільства з природою.
Про які символи у неандертальців ми ще знаємо:
🖌️ один з найдавніших прикладів використання символів, що сягає у минуле на 120 000 років
🖼️ печерний малюнок віком 65 000 років як демонстрація раннього мистецтва неандертальців
🦴 різьблення на кістці віком 50 000 років.