У людей, що були зачаті під час пікового періоду Голодомору, ризик діагностування діабету 2 типу в старшому віці виявився до 2 разів вищим, ніж у людей до чи після Голодомору. Особливо ефект проявився у людей з регіонів, де спостерігався найбільший голод. На це вказало дослідження медичних даних понад 10 мільйонів українців. Зважаючи на довготривалі наслідки, науковці сподіваються, що результати допоможуть розробити нові дієві підходи до запобігання голоду та діагностування хвороб на ранній стадії у його жертв. Дослідження опубліковане у журналі Science.
Національний музей Голодомору-геноциду
Чому діабет вирішили вивчати у жертв Голодомору?
Про руйнівні наслідки для здоров'я людини від голоду добре відомо в контексті короткострокової перспективи. Однак про те, як пережитий досвід голодування впливає на організм у довгостроковому майбутньому, відомо вкрай мало через складність у вивченні, оскільки часом саму подію та її наслідки розділяють десятиліття. Проте існують дослідження, які пов'язали пережитий матерями під час вагітності голод та підвищений ризик виникнення діабету 2 типу у їхніх дітей пізніше в дорослому житті.
Можливий механізм, який зумовлює зв'язок голоду та діабету, вбачають у надзвичайній чутливості плода до змін у середовищі, зокрема щодо надходження поживних речовин. Нестача поживи може призводити в них до перманентних гормональних та метаболічних порушень, які відіграють роль у розвитку діабету 2 типу.
Щоб зібрати більше даних про те, як голод може впливати на ризик діабету, вчені з Університету Північної Кароліни та Колумбійського університету в Нью-Йорку з американськими й українськими колегами вирішили дослідити здоров'я жертв Голодомору 1932-1933 років.
Як вивчали ризик діабету?
Науковці проаналізували медичні дані щодо більш ніж 10 мільйонів українців, народжених між 1930 та 1938 роками у 16 областях, що постраждали від Голодомору. При цьому області розділили на групи, залежно від того, наскільки інтенсивному голоду піддавалися їхні жителі. У такий спосіб науковці намагалися дізнатися, чи впливала інтенсивність голоду на розвиток діабету 2 типу, який діагностували цим людям у літньому віці у 2000-х роках.
З'ясувалося, у людей народжених у січні-червні 1934 року на території, де був екстремальний голод, діабет діагностували у 2,15 раза частіше, ніж у людей з того ж регіону до Голодомору або після нього. Для областей з дуже сильним голодом різниця склала 1,93 раза, а для регіонів з сильним голодом — 1,48 раза. В областях, які Голодомору не піддалися, подібного збільшення частоти діабету взагалі не спостерігали.
Що означають нові результати?
Оскільки збільшення частоти діабету спостерігали у людей, зачатих в пікові періоди голоду 1933 року, вчені вважають це підкріпленням зв'язку недуги з недостатнім харчуванням під час раннього ембріонального розвитку. І це означає, що такі жертви голоду отримають вигоду від додаткових скринінгових обстежень ще протягом десятиліть після несприятливої події.
Автори дослідження також сподіваються, що їхні результати спонукатимуть уряди країн розробити ефективні заходи для запобігання наслідкам національних лих, зокрема повторенню Голодомору. Наводячи в приклад 3-місячну облогу Маріуполя у 2022 році, якою російські війська намагалися примусити населення до капітуляції через голод, вчені наголошують, що ризик його повторення все ще реальний навіть у новітній час.
- У сучасну добу голод загрожує дітям і через стрімку зміну клімату, яку пов'язали з неповноцінним харчуванням дітей по всьому світу.
- Допомогти таким дітям має потенціал пробіотик, що допомагає засвоювати поживу з грудного молока, показали випробування у бідних регіонах Бангладешу.