Ентомологи переглянули колекцію бурштину німецького поета, драматурга й натураліста Йоганна Вольфґанґа фон Ґете та знайшли у ній рештки вимерлої мурахи. Цю мураху спершу віднесли до одного виду комах, які жили 47-34 мільйони років тому, але згодом змогли навіть знайти сучасних мурах із Європи, які є спорідненим із вимерлою комахою видом. Така знахідка підкреслює важливість особистих колекцій науковців XVIII-XIX століть для дослідження вимерлих видів. Дослідження опублікували в журналі Scientific Reports.
3D-модель мурахи, яку виявили у бурштині з колекції Ґете. Boudinot et al. / Scientific Reports, 2026
Яку мураху знайшли у колекції Ґете?
Хоча Ґете найбільш відомий своїми літературними творами, він також був зацікавлений у геології та ботаніці, тож у його помешканні, яке тепер є музеєм, зберігаються зразки різних мінералів, зокрема бурштину. Попри те, що сам Ґете не документував застряглих у бурштині комах, їх описали науковці, що пізніше досліджували його колекцію. Серед 40 зразків бурштину, привезених із території Балтії, ентомологи знайшли два фрагменти з рештками комах усередині.
Мураха та ґрунтовий комарик у бурштині. Boudinot et al. / Scientific Reports, 2026
Їх обстежили за допомогою мікрокомп’ютерної томографії та виявили, що один фрагмент містив мошку (родина Simuliidae), а інший — мураху та ґрунтового комарика (родина Sciaridae). Знайдену в бурштині мураху спершу віднесли до виду Ctenobethylus goepperti, але потім з’ясували, що цей вид, описаний у 1868 році, є синонімом описаного у 2019 році вимерлого виду Eldermyrmex exsectus. Завдяки цьому науковцям вдалося відшукати сестринський до цього виду таксон — рід Liometopum, поширений на півдні Європи, на Кавказі та в Ірані.
Що дізнавалися про діячів минулого
🧬 Завдяки аналізу ДНК з волосся Людвіга ван Бетховена науковці з’ясували, що композитор страждав на хворобу печінки, що могла стати причиною його смерті.
🫀 Вивчення забальзамованого серця французького філософа Вольтера вказало на те, що він мав рак сечового міхура з метастазами.
🎵 А у колекції нью-йоркського музею вперше за сто років вдалося віднайти невідомий досі вальс Фредеріка Шопена, який тривав усього хвилину.
