Тюлені відчули нестачу кисню в крові для запобігання втопленню

Тюлені виявилися здатними відчувати нестачу кисню в крові, що допомагає їм вчасно виринати з-під води та не тонути. Це перші ссавці, у яких виявили систему вимірювання концентрації саме кисню, а не вуглекислого газу в крові. Оскільки інші пристосування до плавання та пірнання еволюціонували в морських тварин одночасно й незалежно одне від одного, науковці припускають, що й інші морські ссавці можуть відчувати нестачу кисню. Дослідження опублікували в журналі Science.

Молодий тюлень Ойсін, який брав участь у дослідженні. Sea Mammal Research Unit

Як виявили здатність тюленів відчувати нестачу кисню?

Хоча більшість тварин, зокрема людина, покладаються на рівень вуглекислого газу в крові як індикатор нестачі кисню, під час пірнання вуглекислий газ може накопичуватися в тілі та не відображати те, наскільки багато кисню залишилося. Тому науковці припустили, що у тюленів та інших морських тварин має бути механізм визначення концентрації саме кисню.

Для перевірки цієї гіпотези науковці піддавали представників родини тюленевих, тев’яків довгомордих (Halichoerus grypus), різним концентраціям вуглекислого газу та кисню. Далі дослідники вивчали, як це впливатиме на тривалість їхнього занурення. Як виявилося, навіть коли тюлені вдихали повітря з у 200 разів вищим за норму вмістом вуглекислого газу, це не впливало на тривалість їхнього занурення. А от зменшення чи збільшення вмісту кисню у вдихуваному повітрі впливали на те, як надовго тев’яки занурювалися під воду.

• Небезпеку для морських тварин можуть нести не лише нестача кисню, але й бульбашки газів, що утворюються в крові під час виринання. Як виявилося, дельфіни пристосувалися сповільнювати серцебиття для запобігання появі таких бульбашок.