Тріщини астероїда Бенну вказали на його прискорене фотостаріння

Команда планетологів взалася за аналіз світлин астероїда Бенну, які вдалося отримати за допомогою станції OSIRIS-REx. І з'ясувалося, що більшість значних тріщин на поверхні астероїда, з огляду на їхню орієнтацію, спричинені перепадами температур. Побудувавши модель, вчені дійшли висновку, що вони утворилися за період від 10 до 100 тисяч років, що значно швидше, ніж очікується для змін, спричинених Сонцем. Це змушує переглянути еволюційні моделі астероїдів та час їхнього фотостаріння, повідомляє NASA. Дослідження опубліковане у журналі Nature Geoscience.

NASA / Goddard / University of Arizona

NASA / Goddard / University of Arizona

OSIRIS-REx — це міжпланетна станція, яка у 2018 році прибула на навколоземний астероїд Бенну, щоб взяти зразки з його поверхні, картографувати її та 2,5 роки стежити за його активністю. І поки вона повертається, щоб передати на Землю зразки астероїдів, вчені продовжують вивчати дані «польових» досліджень станції. І цього разу ціллю вчених з Америки, Франції, Італії та Канади став вплив на Бенну Сонця, яке кожні 4,3 години сходить над астероїдом.

Дослідження показують, що Бенну, як і інші невеликі астероїди діаметром до 10 кілометрів, утворився у головному поясі астероїдів із уламків більших тіл. З часом його поверхня піддається впливу Сонця та космічному вивітрюванню, і вченим цікаві інтенсивність і часові рамки цих процесів, щоб краще їх розуміти. Вплив Сонця можна оцінити за тріщинами, які виникають через термічну втому матеріалу від перепадів температур: мінімум температури Бенну складає до -23 градусів Цельсію, а її максимум може сягати майже 127 градусів Цельсію. З огляду на положення Бенну, вплив цих перепадів виражатиметься у тріщинах, які утворюватимуться у напрямку з північного заходу на південний схід.

На світлинах астероїда дослідники ідентифікували понад півтори тисячі тріщин, за орієнтацією та морфологією яких вдалося визначити час їхньої появи — всього 10-100 тисяч років. Характер фотостаріння також уточнили і за допомогою лабораторних досліджень подібного до Бенну зразка вуглецево-хондритового метеорита. Так вчені дійшли висновку, що вплив Сонця є основним чинником у змінах на поверхні астероїдів, подібних Бенну, на відміну від зіткнень чи космічного вивітрювання.

Також раніше ми розповідали, що завдяки фото і даним з інструмента OSIRIS-REx, з яким станція збирала зразки, вдалося з'ясувати, що поверхня Бенну доволі пухка. А дослідження гравітаційного поля астероїда дало можливість припустити, що він має всередині порожнечу.