Станція OSIRIS-APEX пережила своє найбільше зближення із Сонцем

Космічна станція OSIRIS-APEX, що раніше доставила на Землю зразки з астероїда Бенну, пережила своє найбільше зближення із Сонцем — пролетіла на відстані 74 мільйонів кілометрів від світила. Зближення відбулося 2 січня, але лише тепер команда апарата змогла отримати дані, що апарат пережив маневр успішно. Про це повідомила NASA.

Художнє зображення станції над астероїдом Апофіс. NASA's Goddard Space Flight Center Conceptual Image Lab

Художнє зображення станції над астероїдом Апофіс. NASA's Goddard Space Flight Center Conceptual Image Lab


👋 Слідкуйте за наукою разом з нами — підписуйтеся на наш телеграм та інстаграм, буде цікаво!


Навіщо станція направилася до Сонця?

OSIRIS-APEX — це нова назва станції OSIRIS-REx, яка у вересні минулого року успішно завершила свою місію, доставивши зразки ґрунту з астероїда Бенну. Назву змінили, бо змінилися цілі апарата. Тепер він летить до навколоземного астероїда 99942 Апофіс. Щоб дістатися до нього, OSIRIS-APEX необхідно здійснити сім зближень із Сонцем, які поставлять його на правильну траєкторію польоту. Головною складністю на шляху OSIRIS-APEX до Апофіса є те, що апарат взагалі не розрахований наближатися до Сонця більш як 115 мільйонів кілометрів.

Команді місії довелося розгортати одну із сонячних панелей OSIRIS-APEX так, щоб вона затіняла найчутливіші до нагрівання його інструменти. Зараз, коли апарат знаходиться вже на безпечнішій відстані від Сонця у 96,5 мільйона кілометрів, сонячні панелі позвернули на місце, щоб вони живили OSIRIS-APEX. Але щоб отримати більше даних про стан апарата після зближення з Сонцем, доведеться чекати принаймні до середини березня, коли його положення дозволить перенаправити антену для зв'язку у бік Землі. Справність інструментів повноцінно перевірять у квітні й травні, а наступне зближення з Сонцем запланували вже на вересень цього року.

  • Попри те, що OSIRIS-REx скинув зразки з астероїда Бенну на Землю ще у вересні, остаточно розконсервувати їх вдалося лише у січні. Зараз первинний аналіз показав, що у минулому астероїд міг бути частиною багатого на воду зародка планети.