«Сови», тобто схильні до пізнього відходу до сну та підйому люди, краще проходили тести на інтелект, логіку, пам’ять та реакцію, ніж схильні рано прокидатися і йти спати «жайворонки». Утім, поки невідомо, як саме хронотип визначає розумові здібності та чи міг час проведення тестів повпливати на результати дослідження. Про дослідження розповів The Guardian.
Який зв’язок виявили між тривалістю сну та розумовими здібностями?
Дослідження на більш ніж 26 тисячах людей у Сполученому Королівстві виявило залежність когнітивних здібностей від хронотипу — того, в який час доби люди найбільш продуктивні. Добре впоралися з когнітивними тестами не лише «сови», але і люди з проміжним хронотипом, які не надавали перевагу ані раннім, ані пізнім підйомам. Але іншим важливим фактором збереження когнітивних здібностей була достатня тривалість сну — найкраще ці тести проходили люди, які спали по 7-9 годин на добу.
- Як виявилося, у «сов» і «жайворонків» також різна здатність адаптуватися до переходу на літній час. Генетичні відмінності завадили «совам» пристосуватися до нового графіку навіть за тиждень після переведення годинника.
- Також від хронотипу залежить ризик інфарктів та інсультів. У «сов», які приймали ліки від підвищеного ризику саме ввечері, був на третину нижчим ризик інфаркту, але у них був стабільно вищим, ніж у «жайворонків», ризик інсульту.